Комерційні банки надають своїм клієнтам ряд кредитів і послуг кредитного характеру на проведення операцій, пов’язаних з експор-том та імпортом продукції. Банківське кредитування здійснюється у таких формах: 1. Акцепт векселів. 2. Видача гарантій. 3. Облік векселів. 4. Підтвердження акредитивів. 5. Кредитування по відкритому рахунку. 6. Видача позички в іноземній валюті під контракт і під заставу. Підтвердження акредитива застосовується як форма кредитування імпортера і виражається в тому, що банк, який обслуговує імпортера, повинен: або перевести в банк експортера на свій коррахунок суму ко-штів, зазначену в акредитиві; або якщо на цьому рахунку достатньо коштів для виконання акредитива, послати повідомлення оплатити ак-редитив зі свого коррахунку без додаткового переказу грошей. Підтвердження акредитива може проводити і банк експортера, але при цьому збільшуються витрати імпортера при розрахунках ак-редитивами. Кредитування по відкритому рахунку як форма кредитування експортно-імпортних операцій може надаватися як у розрізі міжбан-ківських, так і міжурядових відносин. У міжбанківських відносинах такий рахунок відкривається в ко-мерційному банку, що обслуговує експортера. По цьому рахунку встановлюється ліміт кредитування або кредитна лінія, в межах яких здійснюються платежі експортеру. На цей же рахунок надхо-дять платежі від імпортера. Дозволяється наявність дебетового сальдо по відкритому рахунку в межах ліміту і протягом певного періоду. При використанні ліміту оплата експортно-імпортних операцій не проводиться (подібно до контокорентного рахунку). Кредит під контракт на виробництво продукції для експорту видається і погашається у валюті. Умови надання кредиту: • наявність гарантії вітчизняного банку або гарантії зарубіжного ділового партнера; • наявність забезпечення. Як забезпечення по кредитах в інозем-ній валюті банк може приймати акредитиви або платіжні гарантії, виставлені іноземними банками-кореспондентами на користь пози-чальника чи його гаранта. Кредити видаються на звичайних комерційних умовах, однак з урахуванням валютного курсу, що складається на валютному ринку по вільно конвертованій валюті (ставку по іноземній валюті встанов-люють поквартально). Джерело погашення кредиту — виручка в іноземній валюті. Для отримання кредиту позичальник подає до банку заяву, в якій зазначається така інформація: 1) мета, сума, термін кредиту; 2) найменування і кількість товару, що купують, його вартість, країна придбання і валюта платежу (валюта, в якій товар оплачуєть-ся), валюта ціни (валюта, в якій товар оцінюється); 3) економічне обґрунтування кредиту; 4) джерела погашення кредиту в іноземній валюті. До заяви додаються: • гарантійний лист банку чи іноземного партнера; • техніко-економічне обґрунтування кредиту, включаючи кошто-рис витрат по кредитованому проекту і розрахунок окупності креди-тованих витрат; • графік поставки імпортного товару; • розрахунок строків погашення кредиту і сплати процентів. Після розгляду документів укладається кредитний договір. Пози-чальник подає банку строкові зобов’язання, в яких обумовлюються суми і строки погашення кредиту. З позичкового рахунку оплачуються доручення клієнтів на про-ведення розрахунків з іноземними партнерами. Нарахування процентів починається з моменту виникнення позич-кової заборгованості. Заходи впливу за несвоєчасну сплату процентів: • припинення подальшого кредитування в іноземній валюті; • дострокове погашення кредиту; • збільшення розміру плати за кредит; • блокування валютного рахунку позичальника і гаранта. У процесі кредитування клієнтів в іноземній валюті особлива увага приділяється ТЕО. Воно має містити таку інформацію: • терміни і графік проведення заходу; • технологія реалізації валютної угоди; • запланований обсяг іноземної валютної виручки; • заплановані витрати, включаючи податки і мито; • витрати на погашення кредиту і сплату процентів; • непередбачені витрати; • передбачуваний обсяг доходів, за рахунок яких може бути по-гашений кредит. Кредитування під заставу. Заставою можуть виступати грошові вимоги до покупців в іноземній валюті і сама іноземна валюта, яка є у позичальника.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «Кредитування експортно-імпортних операцій» з дисципліни «Банківські операції»
