ДРУГА РЕВОЛЮЦІЙНА АРМІЯ — з’єднання військ РСЧА (див. Радянська армія), ств. в берез. 1918 на тер. України, коли для посилення опору наступаючим австро-нім. військам та формуванням Армії Української Народної Республіки (див. Австро-німецьких військ контроль над територією України 1918) розрізнені та розкидані на великій відстані загони РСЧА було зведено в 5 армій. До складу Д.р.а. увійшли Тираспольський загін (5-й Заамурський кінний полк, загін Г.Котовського, китайс. батальйон) Румунського фронту, 19-та і 164-та піх. д-зії 12-го армійського корпусу Південно-Західного фронту та загони катериносл. робітників. Із запеклими боями армія відійшла до Катеринослава (нині м. Дніпропетровськ), а потім на лівий берег Дніпра. На поч. квіт. 1918 вона налічувала 1 тис. багнетів і незначну кількість кавалерії. Разом із загонами 1-ї революц. армії Д.р.а. вела оборонні бої в Донбасі — за Чаплине (нині с-ще міськ. типу Васильківського р-ну Дніпроп. обл.), Гришине (нині м. Красноармійськ), Авдіївку (нині місто Донецької обл.), Звєрєво (нині село) та м. Міллерово (обидва Ростовської обл., РФ), прикриваючи відхід ін. військ РСЧА. Одна частина армії відійшла до Царицина (нині м. Волгоград, РФ), ін. — на Калач, Богучар, Воронеж (усі нині міста Воронезької обл., РФ). Команд. армії — командир Тираспольського загону Є.Венедиктов. О.Й. Щусь.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «ДРУГА РЕВОЛЮЦІЙНА АРМІЯ» з дисципліни «Енциклопедія історії України»
