ДОНЕЦЬ Іван (1-ша чв. 17 ст.— імовірно, після 1667) — один із активних учасників національної революції 1648—1676. Здогадно, походив з міщанської родини із м. Звягель (нині м. Новоград-Волинський), однак, не виключено, що народився в козац. сім’ї відомого канів. полковника Донця, який згадується в джерелах під 1644. Вірогідно, братами Д. були Сава Донець (козак Чернігівського полку 1649) та Стефан Донець (родоначальник Донців-Стефановичів — козац.-старшинського роду 17—18 ст.). На поч. нац. революції Д. відзначився на Волині. В лют.—берез. 1649 був черніг. полковником наказним, згодом знову посланий Б.Хмельницьким на Волинь і діяв там як любартівський полковник разом із Г.Яцкевичем та М.Тишею. На поч. черв. 1649 укр. військо на Волині зазнало тяжких поразок. Пізніше Д. нібито був охочекомонним полковником. Під час Берестецької битви 1651 командував одним із волин. полків, згодом (під час боїв під м. Біла Церква в серпні— вересні 1651) Б.Хмельницький позбавив Д. полковницького уряду (посади) за прорахунки
Ви переглядаєте статтю (реферат): «Донець Іван» з дисципліни «Енциклопедія історії України»
