ДОБРЯНСЬКИЙ Адольф (20.12. 1817—1901) — громад. та політ. діяч, учений, публіцист. Н. в с. Рудльово Земплинського комітату (нині село в Словаччині) в сім’ї священика. Закінчив в Угорщині філос. ф-т королів. акад. в м. Кошіце (1833), юрид. ф-т Егерського ун-ту (1836) та Гірничо-лісову акад. в м. Банська-Штьявница (нині місто в Словаччині, 1840). 1840—48, працюючи гірничим інженером на шахтах Словаччини, Чехії та Сілезії, встановив тісні контакти з діячами чеського і словац. нац. відродження: В.Ганкою, Ф.Палацьким, Рігером, П.Шафариком, зустрічався з рос. вченим-славістом І.Срезневським, завдяки чому пройнявся ідеями слов’ян. єдності, став на захист нац.-культ. прав пригноблених слов’ян. народів Австрійс. імперії, зокрема угор. русинів, пропагував австрославізм. Під час революції 1848— 49 в Угорщині (див. Революції 1848—1849 в Європі) порушував питання про об’єднання Закарп. Русі з Галицькою в окремий автономний округ. Зрозумівши, що керівники угор. революції відмовилися від радикального вирішення нац. питання, Д. став на москвофільські позиції (див. Москвофільство). 1849 його призначено військ. комісаром при рос. військах, які допомогли австрійс. урядові придушити угор. революцію. Тоді ж Д. на чолі делегації подав на розгляд австрійс. імп. Франца-Йосифа I петицію (відома під назвою «Пам’ятник русинів угорських») про розподіл Угорщини за нац. дистриктами та об’єднання, зокрема, «руських
424 ДОБРЯНСЬКИЙ
Л. Добрянський.
коронних областей» (Східна Галичина і Закарпатська Україна) в окрему адм. одиницю. 1849— 60 — намісник «Руського дистрикту» в Ужгороді, займав різні посади в австрійс. держ. апараті, не раз був обраний послом (депутатом) до угор. парламенту, виступав на захист інтересів і прав русинів. Провадив активну сусп.політ. й культ.-освіт. діяльність у Закарпатті й Галичині: чл. Головної руської ради 1848—1851 у Львові, з 1864 очолював «Общество святого Василія Великого», редагував москвофільську газ. «Свет», друкував політ. й істор. статті різними мовами (володів бл. 10 мовами). Гол. праці присвячені розглядові нац. питання в Австрійс. імперії, у т.ч. «Проект политической программы Руси Австрийской», «Программа для проведения национальной автономии Австрии», «Австрійські слов’яни і мадяри» (1861), «Патріотичні листи» (1873), «О западных границах Подкарпатской Руси со времен св. Владимира» (1880), «О современном религиозно-политическом положении Австро-Угорской Руси» (1885). 1881 виїхав до Львова, до дочки Ольги Грабар. Разом з нею та ін. був звинувачений австрійс. владою в держ. зраді, але виграв суд. процес, після чого переселився в Інсбрук (Австрія), де й помер. Літ.: Попов А. А.И. Добрянский, его жизнь и деятельность. Мукачево, 1928; Добош С. Адольф Иванович Добрянский: Очерк жизни и деятельности. Пряшев, 1956; Білак П.І., Пальок В.В. Роль А.І. Добрянського в суспільному русі Закарпаття в середині та другій половині XIX ст. «Карпатика», 1995, вип. 3; Данилюк Д. Історія Закарпаття в біографіях і портретах (з давніх часів до початку XX ст.). Ужгород, 1997; Ідеї слов’янської єдності та суспільна думка на Закарпатті в XIX—XX ст. Доповіді наукового семінару. Ужгород, 1999. С.В. Віднянський.
(1957—58). Проф. економіки Джорджтаунського ун-ту. Співред. ж. «Ukrainian Quarterly» та екон. ред. час. «The Washington Report». Від 1970 — дир. Ін-ту порівняльної політики та екон. систем. Од 1982 — посол США на Багамських островах. Автор понад 500 праць з економіки та міжнар. політики, у т. ч. політики США щодо СРСР. Тв.: Ukraine in Mid-Twentieth Century. «Ukrainian Quarterly», 1944, vol. 1, N 4; The Outlawing of Political Outlaws. Там само, 1946, vol. 3, N 1; Ukrainian Rivulets in the Stream of American Culture. Там само, 1947, vol. 4, N 1; The Case of Ukrainian Immigration Quota. Там само, 1947, vol. 4, N 4; America’s Developing Realism Toward Russia. Там само, 1951, vol. 8, N 1; The Making of a Mission. Там само, 1952, vol. 8, N 4; The Real Alternative of Liberation in American Foreign Policy. Там само, 1953, vol. 10, N 4; The Free Trade Ideal. Midland, 1954; UCCA-Memorandum. The Spirit of Geneva, Ukraine and the Captive Nations of the USSR. «Ukrainian Quarterly», 1954, vol. 11, N 4; The Voice of America and Ukraine. Там само, 1954, vol. 11, N 1; Veblenism. A New Critique. Washington, 1957; Economics Vulnerabilities of the Soviet Union. «Ukrainian Quarterly», 1959, vol. 16, N 1; China’s Battle line of Freedom. Там само, 1961, vol. 18, N 1; Germany, Eastern Europe and the Free World. Там само, 1962, vol. 19, N 4; Red Totalitarian Trade – Another Cold War Instrument. Там само, 1964, vol. 21, N 1; Some Basic Thoughts for the New Nixon Administration. Там само, 1967, vol. 24, N 4; The Vulnerable Russians. New York, 1967; USA and the Soviet Myth. Old Greenwich, 1971. Літ.: Ukrainians in North America: A Biographical Directory of Noteworthy Men and Women of Ukrainian Origin in the United States and Canada. Champaign, 1975. О.В. Ясь.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «ДОБРЯНСЬКИЙ АДОЛЬФ» з дисципліни «Енциклопедія історії України»
