КОМПЕТЕНЦІЇ ФІНАНСОВИХ СЛУЖБ У СФЕРІ ЗОВНІШНЬО ЕКОНОМІЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ПІДПРИЄМСТВА
Одним з важливих напрямів діяльності фінансових служб є оптимізація фінансових відносин підприємства при здійсненні зовнішньоекономічних операцій. Зовнішньоекономічна діяль-ність — діяльність господарюючих суб’єктів України та інозе-мних суб’єктів господарської діяльності, побудована на взаємо-відносинах між ними, що має місце як на території України, так і за її межами. Таким чином, зовнішньоекономічні відносини охоплюють усі операції, пов’язані з оборотом товарів, робіт, по-слуг, капіталів. Ця діяльність може бути фінансовою, інвестицій-ною чи операційною. Зовнішньоекономічні операції в рамках фінансової та інвес-тиційної діяльності розглядалися в попередніх підрозділах, зок-рема був висвітлений порядок залучення внесків іноземних ін-весторів у статутний капітал, умови одержання позичок в іноземній валюті, механізм репатріації прибутку тощо. У про-понованому розділі увага акцентується на фінансовому забезпе-ченні зовнішньоекономічних відносин у рамках операційної діяльності підприємств, пов’язаних насамперед із зовнішньою торгівлею (експорт, імпорт), виробничою кооперацією, лізингом тощо. До експортних операцій підприємств належать продаж това-рів іноземним суб’єктам господарської діяльності з вивезенням або без вивезення цих товарів через митний кордон України, включаючи реекспорт товарів. Реекспорт товарів означає про-даж іноземним суб’єктам господарської діяльності та вивезення за межі України товарів, що були раніше імпортовані на терито-рію України. Імпорт товарів — це купівля (у т. ч. з оплатою в негрошовій формі) українськими суб’єктами зовнішньоекономічної діяльнос-ті в іноземних суб’єктів господарської діяльності товарів із вве-зенням або без ввезення цих товарів на територію України, включаючи купівлю товарів, призначених для власного спожи-вання установами та організаціями України, розташованими за її межами. Зовнішньоекономічна діяльність може бути побудована на формах зустрічної торгівлі між резидентами та нерезидентами: бартерні операції, кліринг, паралельні угоди, попередні та зворо-тні закупки, промислова кооперація. Найпоширенішою формою зустрічної торгівлі є товарооб-мінні (бартерні) операції. Вони оформлюються бартерним дого-вором або договором зі змішаною формою оплати, яким часткова оплата експортних (імпортних) поставок передбачена в натура-льній формі, між резидентом України та іноземним суб’єктом го-сподарської діяльності, що передбачає збалансований за вартістю обмін товарами, роботами, послугами у будь-якому поєднанні, не опосередкований рухом коштів у готівковій або безготівковій формі. Операції резидентів, які здійснюються в рамках виконання до-говорів виробничої кооперації, включають значні за обсягами операції з поставки сировини, матеріалів, вузлів, деталей, запас-них частин, заготовок напівфабрикатів, комплектуючих та інших виробів галузевого і міжгалузевого призначення, що технологіч-но взаємозв’язані і необхідні для спільного виготовлення кінце-вої продукції, а також операції з виконання послуг з проектних і ремонтних робіт, технічного обслуговування та здійснення тех-нологічних операцій. До операцій резидентів, які здійснюються під час виконання договорів консигнації, належать операції з реалізації товарів, відповідно до яких одна сторона (консигнатор) зобов’язується за дорученням іншої сторони (консигнанта) протягом визначеного часу (терміну угоди консигнації) за обумовлену винагороду про-дати з консигнаційного складу від свого імені товари, які нале-жать консигнанту. При цьому до моменту передачі товарів третій особі їх власником залишається консигнант. До основних завдань фінансиста в процесі здійснення підпри-ємством зовнішньоекономічних операцій належать: • вибір найприйнятнішої форми розрахунків та їх органі- зація; • здійснення операцій з придбання та продажу валюти на ва-лютних аукціонах, валютних біржах та міжбанківському валют-ному ринку; • оптимізація фінансових відносин з посередниками (броке-рами, агентами, консигнаторами тощо), страховиками та транс-портно-експедиційними організаціями при здійсненні зовнішньо-економічних операцій; • фінансове забезпечення імпортних та експортних опе- рацій; • визначення умов здійснення товарообмінних операцій, іншої діяльності, побудованої на формах зустрічної торгівлі між підприємством та іноземними суб’єктами господарської діяльності; • податкове планування при здійсненні зовнішньоекономіч-них операцій; • оптимізація фінансових відносин з державними органами, відповідальними за регулювання та контроль зовнішньоекономі-чних операцій; • управління ризиками у сфері зовнішньоекономічних від-носин. Особлива увага фінансових служб повинна концентруватися на оцінці та нейтралізації зовнішньоекономічних ризиків. Ці ри-зики можна класифікувати таким чином: • транспортні та складські ризики (ризик втрати чи ушко-дження товару під час його транспортування); • ризик зміни курсів валют, в яких здійснюються розрахунки (ризик виникнення збитків у вигляді курсових різниць); • платіжні ризики; • політичні ризики (заборона конвертації та переказу валюти з країни; мораторій чи заборона на виконання боргових зо-бов’язань суб’єктами господарювання; ризик ембарго; ризик ан-тидемпінгових розслідувань тощо). У розпорядженні фінансистів є широкий арсенал інстру- ментів щодо нейтралізації зазначених ризиків. До основних із таких інструментів належать страхування ризиків за допо- могою страхових компаній (транспортні та складські ризики); хеджування валютних ризиків; валютні кредити; використан- ня спеціальних форм розрахунків, валютно-цінові застере- ження. Рівень ризиків суттєво знижується за правильно складеного зовнішньоекономічного контракту. Вітчизняним суб’єктам го-сподарювання рекомендується дотримуватися вимог, установ-лених Положенням про форму зовнішньоекономічних догово-рів (контрактів), затвердженим наказом МЗЕЗторгу України від 05.10.95. При укладанні суб’єктами підприємницької діяльності України всіх форм власності зовнішньоекономічних договорів (контрак-тів), предметом яких є товари, застосовуються Міжнародні пра-вила інтерпретації комерційних термінів, підготовлені Між-народною торговою палатою у 1953 р. (Правила ІНКОТЕРМС) . Сьогодні діють правила ІНКОТЕРМС у редакції 1990 р., якими передбачено 13 умов поставки, що умовно розбиті на чотири групи (E, F, C, D). У систематизованому вигляді параметри окремих груп умов поставки можна охарактеризувати таким чином: • група Е: витрати і ризики переходять до покупця відразу пі-сля передачі продавцем товару в розпорядження покупця на своєму підприємстві (складі); • група F: витрати і ризики переходять до покупця після пере-дачі товарів перевізнику чи в порту відвантаження (покупець не-се витрати з перевезення); • група С: продавець несе витрати до пункту призначення, однак ризики переходять до покупця після передачі товару пе-ревізнику; • група D: продавець повинен нести всі витрати та ризики до-ти, доки товар не буде доставлено в країну чи узгоджене місце призначення. Узгодження умов поставки є важливою складовою управління ризиками при здісненні зовнішньоекономічних операцій.
ПРАВИЛА Параметри Умови поставки Місце поставки Перехід ризиків Група Е EXW Франко-завод (місце зазначено) Підприємство продавця Підприємство продавця Група F FCA Франко-перевізник Місце передачі перевізнику Місце передачі перевізнику FAS Франко вздовж борту судна (порт доставки зазначено) Вздовж борту судна (у зазначеному порту) Вздовж борту судна (у зазначеному порту) FOB Франко-борт (порт відвантажен-ня зазначено) Судно в узгодженому порту Поручні судна в погодженому порту Група С CFR Вартість і фрахт (порт призначення зазначено) Судно в узгодженому порту Поручні судна в погодженому порту CIF Вартість, страхування і фрахт (...порт призначення зазначено) Судно в узгодженому порту Поручні судна в погодженому порту CPT Перевезення оплачено до (...місце призначення зазначено) Місце передачі товару на зберігання перевізнику Момент передачі товару на зберігання перевізнику CIP Перевезення і страхування опла-чені до (...місце призначення зазначе-но) Місце передачі товару на зберігання перевізнику Момент передачі товару на зберігання перевізнику Група D DAF Поставка до кордону (...місце зазначено) Узгоджений пункт і місце на кордоні Узгоджений пункт і місце на кордоні DES Доставлено франко-строп судно (...порт призначення зазначено) Судно в порту призначення Судно в порту призначення DEQ Доставлено франко-набережна (мито сплачене, порт призначення за-значено) Набережна (товарна пристань) у погодженому порту призначення Набережна (товарна пристань) у погодженому порту призначення DDU Доставлено, мито не сплачене Погоджене місце призначення Погоджене місце призначення DDP Доставлено, мито сплачене Погоджене місце призначення Погоджене місце призначення
Таблиця 10.1 ІНКОТЕРМС Перехід витрат Договір перевезення Митна очистка (експорт) Митна очистка (імпорт) Група Е Підприємство продавця Покупець Покупець Покупець Група F Місце передачі перевізнику Покупець Продавець Покупець Вздовж борту судна (у зазначеному порту) Покупець Покупець Покупець Поручні судна в погодженому порту Покупець Продавець Покупець Група C Порт призначення Продавець Продавець Покупець Порт призначення, морське страхування за рахунок продавця Продавець Продавець Покупець Місце призначення Продавець Продавець Покупець Місце призначення, страхування перевезення за рахунок продавця Продавець Продавець Покупець Група D Узгоджений пункт і місце на кордоні Продавець Продавець Покупець Судно в порту призначення Продавець Продавець Покупець Набережна (товарна пристань) у погодженому порту призначення Продавець Продавець Продавець Погоджене місце призначення Продавець Продавець Покупець Погоджене місце призначення Продавець Продавець Продавець
Ви переглядаєте статтю (реферат): «КОМПЕТЕНЦІЇ ФІНАНСОВИХ СЛУЖБ У СФЕРІ ЗОВНІШНЬО ЕКОНОМІЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ПІДПРИЄМСТВА» з дисципліни «Фінансова діяльність субєктів господарювання»
