ДІЛЯТИН — с-ще міськ. типу Надвірнянського р-ну ІваноФранк. обл. Розташов. на р. Прут (прит. Дунаю). Залізнична станція. Нас. 8 тис. осіб (1999). В околицях Д. виявлені поселення 10—4 тис. до н.е. Д. відомий з 15 ст. Від 16 ст. тут набувають розвитку солевидобувні промисли. Жителі Д. брали участь у національній революції 1648—1676, у русі опришків. За 1-м поділом Польщі 1772 (див. Поділи Польщі 1772, 1793, 1795) Д. відійшов до Австрії (з 1867 — Австро-Угорщина). Наприкінці 19 ст. тут виникають лікувально-оздоровчі заклади. Під час Першої світової війни — територія воєн. дій. Від 1939 в складі УРСР. Райцентр від 17 січ. до 12 листоп. 1940. С-ще міськ. типу від 1940. У роки Великої вітчизняної війни Радянського Союзу 1941—1945 від лип. 1941 по лип. 1944 окупований гітлерівськими військами, перебував у складі Генеральної губернії. За цей період знищено та вивезено до Німеччини майже 3 тис. жителів. Пам’ятки арх-ри: церква Різдва Богородиці (1620), дзвіниця (1785), костьол поч. 20 ст.; розташов. меморіальний музей письменника М.Черемшини (жив тут 1906—12). Літ.: ІМіС УРСР. Івано-Франківська область. К., 1971; Памятники ис-
402 ДІОДОР
тории и культуры Украинской ССР: Каталог-справочник. К., 1987. Г.А. Вербиленко.
ну ч. міста. Є в промові також згадка про храм Зевса. Тв.: Борисфенитская речь. В кн.: Поздняя греческая проза. М., 1961; Борисфенітська промова: уривки. «Археологія», 1994, № 2. М.В. Скржинська.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «ДІЛЯТИН» з дисципліни «Енциклопедія історії України»
