ДІЄЦЕЗІЯ (лат. — dioecesis) — тер.-адм. одиниця катол. церкви, що очолюється єпископом і входить до складу митрополії; може, однак, підпорядковуватися й безпосередньо рим. папі. В укр. землях перші Д. засновано наприкінці 14 ст. (Галич, Володимир-Волинський, Перемишль, нині м. Пшемисль, Холм, нині м. Хелм, обидва Польща) — у 15 ст. (Київ, Кам’янець, нині м. Кам’янецьПодільський). Всупереч опору правосл. церкви (див. Православ’я) і згодом царату, число Д. в Україні впродовж 16—19 ст. постійно зростало. В 1920—30-х рр. на теренах УСРР—УРСР Д. були ліквідовані. Діяльність Д. РКЦ відновлено в Україні від поч. 1990-х рр. Станом на кін. 2004 в Україні діє 7 католицьких Д. латинського обряду: Львівська (архідієцезія), Києво-Житомирська, Луцька, Кам’янець-Подільська, Мукачівська, Харківсько-Запорізька та Одесько-Сімферопольська. Літ.: Abraham W. Powstanie organizacji kościoła łacińskiego na Rusi. Lwоw, 1904; Плохий С.Н. Папство и Украина. К., 1989. Н.С. Рубльова.
Діло. 1935. 2 січня. Перша сторінка.
торії Д. різко відокремлює світ природи, а метод пояснення, притаманний природничим наукам, він протиставляє інтуїтивному методу «розуміння», інтерпретації «вживання» в к-ру минулого, який є осердям гуманітарних наук і який він називає «герменевтикою». Д. розглядає цілісність істор. утворень крізь призму цілісності людської особистості, його істор. дослідження побудовані за принципом викладу низки взаємопов’язаних біографій. Ідеї Д. мали значний вплив на розвиток зх. філос. та істор. думки 20 ст., зокрема на екзистенціалізм та герменевтику історичну. П. у м. Зайс. Тв.: Типы мировоззрения и обнаружение их в метафизических системах. В кн.: Новые идеи в философии, сб. 1. СПб., 1912; Описательная психология. М., 1924. К.Ю. Галушко.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «ДІЄЦЕЗІЯ» з дисципліни «Енциклопедія історії України»
