ДЕВ’ЯТИНА — натуральний податок, який сплачували феодалам залежні селяни у 18—19 ст. на Закарпатській Україні. Становила 1/9 ч. прибутків сел. госп-ва. Д. збирали пшеницею, житом, вівсом, ячменем, просом, льоном, виноградом, медом, вином, коноплями, худобою та бобовими культурами. Поміщики намагалися встановити чіткі розміри Д., обраховуючи їх за показниками найврожайніших років. Розрізняли Д. малу, яку збирали (до остаточної її заборони 1836) переважно худобою й інколи медом та ін. продуктами, і Д. велику, яку селяни сплачували переважно збіжжям і виноградом або ж вином (скасована в ході впровадження сел. реформи 1848; див. Селянська реформа 1848 в Галичині, на Буковині та Закарпатті). Літ.: Шульга І.Г. Соціально-економічні відносини і класова боротьба на Закарпатті в кінці XVIII — першій половині XIX ст. Львів, 1965. А.О. Гурбик.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «ДЕВ’ЯТИНА» з дисципліни «Енциклопедія історії України»
