ГУСТИНСЬКИЙ СВЯТО-ТРОЇЦЬКИЙ МОНАСТИР — правосл. монастир у с. Густиня (нині село Прилуцького р-ну Черніг. обл.). Заснований 1600 як чол. монастир на землях кн. Михайла Вишневецького (див. Вишневецькі) при підтримці дружини останнього — Раїни Могилянки (див. Р.Вишневецька). Тривалий час був неофіц. центром зв’язків між Україною та Росією. Архіт. ансамбль монастиря витримано в стилі укр. бароко. Найвизначніша пам’ятка — Свято-Троїцький собор, побудований 1672—76 на кошти гетьмана І.Самойловича. Собор прикрашають фрески, що належать до кращих зразків укр. монументального живопису. Серед ін. споруд монастиря — трапезна (17—18 ст.), оборонні мури, а також надбрамні церкви — св. Катерини (17 ст.), Свято-Миколаївська (17—18 ст.) та святих
апостолів Петра і Павла (кін. 17 ст.). В монастирі велося літописання. Так, «Літописець про заснування і створення монастиря Густинського» охоплює 1600— 40, описує чуда, пов’язані із заснуванням монастиря, його боротьбу з унією (див. Берестейська церковна унія 1596) і католицизмом, розповідає про діяльність гетьмана П.КонашевичаСагайдачного. Ієромонах Михаїл Лосицький 1670 переписав літопис, названий в літ. Густинським літописом. 1845 у монастирі бував Т.Шевченко, який намалював 3 акварелі із зображенням храмів. Закритий 1924. Відновлено 1943 як жіночий монастир. 1953 знову закритий. Від 1993 діючий жін. монастир УПЦ (МП).
Ви переглядаєте статтю (реферат): «ГУСТИНСЬКИЙ СВЯТО-ТРОЇЦЬКИЙ МОНАСТИР» з дисципліни «Енциклопедія історії України»
