ГУБЕРНСЬКІ КОМІСАРИ, комісари Тимчасового уряду — повноважні представники Тимчасового уряду на місцях, які мали права і виконували функції колишніх губернаторів. Призначалися з берез. 1917. В укр. губ., на які за «Тимчасовою інструкцією Генеральному секретаріатові Тимчасового уряду на Україні» 1917 від 17(04) серп. поширювалася влада Генерального секретаріату Української Центральної Ради, комісари призначались Українською Центральною Радою. Комісарами укр. губ. були: М.Суковкін (згодом О.Саліковський) — Київська губернія, А.В’язлов — Волинська губернія, М.Стаховський — Подільська губернія, А.Лівицький — Полтавська губернія, М.Іскрицький (згодом Д.Дорошенко) — Чернігівська губернія. Д.Дорошенко у квіт.—серп. 1917 був комісаром Буковини та Галичини (див. Галицько-Буковинське генерал-губернаторство); М.Страдомський — комісаром Києва. На місцях існували посади повітових комісарів. Посади губернських і повітових комісарів в Україні скасовано після гетьманського перевороту 1918. Натомість уведено посади губернських і повітових старост. Літ.: Дорошенко Д. Історія України. 1917—1923 рр., т. 1. Ужгород, 1932; Великая Октябрьская социалистическая революция: Энциклопедия. М., 1987; Підкова І.З., Шуст Р.М. Довідник з історії України, т. 1. К., 1993. О.Б. Кудлай.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «ГУБЕРНСЬКІ КОМІСАРИ» з дисципліни «Енциклопедія історії України»
