ГРАБОВСЬКИЙ Леонід Олександрович (н. 28.01.1935) — композитор. Н. в м. Київ. Закінчив Київ. консерваторію по класу Б.Лятошинського і Л.Ревуцького (1959), аспірантуру (1962). 1961— 63, 1966—68 — викладач консерваторії. 1981—90 — жив у Москві, від 1990 — у США. Одним із перших в укр. музиці застосував техніку додекафонії («Константи», для 11 інструментів, 1964), алеаторики та сонористики («Симфонічні фрески», 1961). Тв.: «Ведмідь», «Пропозиція» (1962—64); вокальна симфонія «Чотири українські пісні» (1959), мелодрама «Море», симфонічна легенда «Ніч на Івана Купала» (обидва — 1970), «Тампере мортем» — кантата на сл. Г.Сковороди (1991), «Ворзель» — симфонічна елегія пам’яті Б.Лятошинського (1992). Автор камерно-інструментальних та камерно-вокальних тв., музики до кінофільмів. Літ.: Малишев Ю.В. «Симфонічні фрески» Л.Грабовського. «Українське музикознавство», 1968, вип. 3; Грабовський Леонід Олександрович. В кн.: Спілка композиторів УРСР: Довідник. К., 1968. Н.О. Старовойтова.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «Грабовський Леонід Олександрович» з дисципліни «Енциклопедія історії України»
