ГРАБАР Ігор Еммануїлович (25.03.1871—16.05.1960) — живописець і мистецтвознавець. Акад. АН СРСР (1943), дійсний чл. Акад. мист-в СРСР (1947), нар. худож. СРСР (1956). Брат В.Грабаря. Н. в м. Будапешт (Угорщина) в родині закарп. українців. Навчався 1894—96 у петерб. Акад. мист-в у В.Савинського, Н.Бруні та І.Рєпіна, в Мюнхені — в А.Абже. Був чл. худож. об-нь «Світ мистецтва» й «Союз російських художників». Зазнав впливу імпресіонізму. Автор пейзажів «Березневий сніг» (1903), «Грачині гнізда» (1904), «Зимовий сонячний день» (1941), натюрмортів, портретів («М.Д. Зелінський», 1932; «С.С. Прокоф’єв», 1941) — усі ці тв. зберігаються у Третьяковській галереї (Москва); деякі картини — у Закарп. ХМ в Ужгороді та Київ. музеї рос. мист-ва. Лауреат Держ. премії СРСР (1941). Один з авторів і гол. редактор наук. вид. «Історія російського мистецтва» (т. 1—13, 1953—69). Автор монографій про А.Рубльова, В.Сєрова, І.Рєпіна. Один із основоположників музеєзнавства, реставраційної справи та охорони пам’яток мист-ва і старовини. П. у м. Москва. Літ.: Подобедова О.И. Игорь Эммануилович Грабарь. М., 1964. М.В. Знаменська.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «Грабар Ігор Еммануїлович» з дисципліни «Енциклопедія історії України»
