Даний метод контролінгу використовується при селективному відборі найцінніших для підприємства постачальників і клієнтів, найважливіших видів сировини і матеріалів, найвагоміших еле-ментів затрат, найрентабельнішої продукції, найефективніших на- прямів капіталовкладень. АВС-аналіз полягає у виявленні та оці-нці незначного числа кількісних величин, які є найціннішими та мають найбільшу питому вагу у загальній сукупності вартісних показників. Згідно з цим методом досліджувана сукупність, на-приклад запаси сировини та матеріалів, ділиться на три частини: • група А — запаси, які є найціннішими з погляду їх вартості, однак можуть використовуватися підприємством у незначній кі-лькості в натуральному виразі; • група В — середні за величиною запаси як у кількісному, так і в грошовому виразі; • група С — запаси з найбільшою часткою в натуральному виразі, однак незначні з погляду їх вартості. Основна увага в процесі управління товарно-матеріальними запасами приділяється запасам, віднесеним до групи А, меншою мірою — групи В та С. Концентрація уваги на найпріоритетні-ших напрямах управління запасами та дебіторською заборговані-стю, зниження собівартості продукції, найреальніших шляхах збільшення обсягів реалізації дозволяє підвищити ефективність управління фінансами підприємства в цілому. Так, концентрація зусиль на пошуку резервів зниження затрат, які займають найбі-льшу питому вагу в структурі собівартості продукції, принесе відчутніші результати, ніж у разі пошуку резервів зниження тих затрат, які займають невелику частку. В структурі собівартості продукції більшості вітчизняних підприємств значнішу питому вагу займають витрати на сировину та матеріали. Це означає, що суб’єктам господарювання доцільно проводити АВС-аналіз дано-го елемента затрат. Аналіз можна здійснювати в розрізі окремих постачальників або окремих видів сировини і матеріалів. В останньому випадку в ході аналізу відбираються види сировини (матеріалів, комплек-туючих), на які у вартісному виразі припадає найбільша питома вага у структурі собівартості за даним елементом затрат. З метою проведення ефективного АВС-аналізу сировини та матеріалів у зарубіжній практиці рекомендується застосовувати таку класифі-кацію окремих їх видів: 1) А-сировина — види сировини (матеріалів), на які припадає понад 50 % затрат у загальній структурі; 2) В-сировина — види сировини (матеріалів), питома вага яких у загальній структурі закупок перевищує 25 %; 3) С-сировина — інші, незначні види сировини (матеріалів). Зрозуміло, що найбільші резерви зниження затрат за елемен-том «сировина та матеріали» можуть бути виявлені при аналізі А-сировини. Для встановлення даних резервів підбирається від-повідний каталог заходів: • детальніша оцінка втрат сировини (матеріалів) на кожній стадії виробництва; • мінімізація втрати якості сировини (матеріалів); • обрахунок норм витрат за методом нуль-базис бюджетування; • підбір економічніших технологій; • оптимізація запасів; • переговори з постачальниками на предмет зниження закупі-вельних цін; • пошук альтернативних постачальників; • більш жорсткий контроль за збереженням сировини (матеріалів). З метою оптимізації запасів на практиці досить часто АВС-аналіз комбінують з іншим методом контролінгу — XYZ-аналізом, який характеризує рівномірність запуску окремих видів сировини (мате-ріалів) у виробництво. Даний метод широко використовується в процесі нормування обігових коштів для створення виробничих за-пасів. У ході XYZ-аналізу найвживаніші види сировини (матеріалів) групуються залежно від рівня їх споживання в три класи: 1) Х-сировина — види сировини (матеріалів), які рівномірно споживаються у виробництві без суттєвих коливань; 2) Y-сировина — види сировини (матеріалів), рівень спожи-вання яких суттєво коливається, наприклад залежно від виробни-чого циклу чи сезонності виробництва; 3) Z-сировина — сировина та матеріали, які споживаються нере-гулярно і характеризуються високим рівнем коливання в їх потребі. Залежно від класу, до якого віднесена сировина, залежить точ-ність прогнозування її потреби для виробництва, а отже, величина запасів. Зрозуміло, що потреба в Х-сировині характеризується найвищим рівнем точності прогнозування та нормування; Y-сировині — середнім рівнем точності. Потребу в Z-сировині дуже важ-ко спрогнозувати. Виходячи з цього можна дійти висновків щодо рекомендованої величини запасів (обсягу обігових коштів, які за-морожуються в них): у першому випадку обсяги запасів є мінімаль-ними; у другому — в певні періоди запаси повинні бути високими; у третьому — постійні запаси створювати взагалі недоцільно. Зазначимо, що АВС-аналіз можна використовувати для пошу-ку резервів зниження собівартості в розрізі окремих центрів за-трат, інвестиційних проектів чи видів продукції. Окрім цього, да-ний метод придатний для оптимізації портфеля продукції, виробництвом та реалізацією якої займається підприємство, максимізації обсягів реалізації продукції тощо.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «АВС-аналіз» з дисципліни «Фінансова діяльність субєктів господарювання»
