ГОРОДОВИЙ ОТАМАН — голова міськ. козац. самоврядування в Укр. козац. д-ві в 2-й пол. 17— 18 ст., який, на відміну від сотників і отаманів, виконував лише адм. функції. У джерелах Г.о. вперше згадується в 1630-х рр. як глава станового (козац.) самоуправління в пд. волостях Київщини — місцях базування городових козаків. Під час і після національної революції 1648—1676, коли козацтво стало провідною сусп. верствою Наддніпрянської України, повноваження Г.о. значно розширилися. Г.о. почала підлягати і некозац. ч. сусп-ва. Особливо значний вплив вони мали
172 ГОРОДОВІ
в містах, що не володіли магдебурзьким правом, міщани цих міст на чолі з війтом підпорядковувалися Г.о. у всіх цивільних справах, особливо в сфері судочинства. Як правило, Г.о. в цивільних справах мали владу і над козац. сотниками. Г.о. гетьман. резиденцій чи великих полкових міст були досить впливовими в козац. середовищі Гетьманщини старшинами. Дж.: Акты, относящиеся к истории Южной и Западной России, т. 3. СПБ., 1861; Те саме, т. 15. СПб., 1892. Літ.: Крип’якевич І.П. Богдан Хмельницький. Львів, 1990. В.М. Горобець.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «ГОРОДОВИЙ ОТАМАН» з дисципліни «Енциклопедія історії України»
