ГОРИНЬ Михайло Миколайович (н. 17.06.1930) — громад. та політ. діяч, один із лідерів дисидентського руху (див. Дисидентські (опозиційні) рухи 1960— 1980-х років в Україні). Брат Б.Гориня. Н. в с. Кнісело (нині село Жидачівського р-ну Львів. обл.). Закінчив Львів. ун-т (1954). 1954—61 — учитель, інспектор Стрілківського райвно, дир. сільс. серед. шк. на Дрогобиччині. 1961—65 — психолог Львів. з-ду автонавантажувачів, організатор виготовлення й поширення «Самвидаву». Заарештований 26 серп. 1965 і засуджений 18 квіт. 1966 Львів. обласним судом за «антирадянську пропаганду» до 6 років таборів суворого режиму (села Явас, Сосновка, Озерне — Мордовія, РФ). У лип. 1967 за поширення «Самвидаву» серед в’язнів засуджений на 3 роки тюрми у м. Владимир (нині місто в РФ). Звільнений 26 серп. 1971. 1971—72 — машиніст на буд-ві хімкомбінату (Рівнен. обл.). 1972— 77 — кочегар котелень у м. Львів. 1977—81 — психолог з-ду «Кінескоп». Продовжував антирад. діяльність, сприяв створенню Української громадської групи сприяння виконанню Гельсінкських угод (УГГ), видав 4—7 номерів її «Бюлетеня» (1980—81). 3 груд. 1981 — знову заарештований, 25 черв. 1982 засуджений до 10 років таборів (с. Кучино Пермської обл., РФ) і 5 — заслання. У листоп. 1982 оголосив про своє членство в УГГ. Звільнений через тяжку хворобу. 2 листоп. 1987 спільно з В.Чорноволом, І.Гелем та П.Скочком відновив видання ж. «Український вісник».
Ви переглядаєте статтю (реферат): «ГориньМихайло Миколайович» з дисципліни «Енциклопедія історії України»
