ГОМЕР (GПмзспт; 8 — поч. 7 ст. до н.е.) — найдавніший відомий грец. поет, автор епічних творів «Іліада» та «Одіссея». В «Іліаді», зокрема, згадуються (XIII, 3—6) кочові народи, пн. сусіди фракійців, тобто нас. пн.-зх. Причорномор’я, а в «Одіссеї» (XI, 12—19) міститься перше у писемних джерелах повідомлення, що стосується найдавнішого нас. на тер. України — кіммерійців, найпівнічніших із відомих тоді грекам народів. Вважалося, що вони жили на рубежі реального й потойбічного світів і саме в їхній країні знаходиться вхід до підземного царства. Г. вочевидь ще не мав достовірних відомостей про пн. узбережжя Чорного м., бо море уявляв не замкненим водним простором, а ч. Океану, що омиває Землю. М.В. Скржинська.
Оборонні споруди не збереглися. Виник Г. наприкінці 9 ст. на тер. с-ща роменської культури, якому передувало поселення колочинської культури 6—7 ст. Від 1164 — центр удільного князівства. Це сприяло розвиткові міста — тут велося монументальне буд-во. На серед. 13 ст. його заг. пл. складала 45—50 га. Бл. 1239 місто знищено під час монголо-татарської навали. 1926 археол. розкопки Г. проводив І.Ющенко, 1975 — М.Ткачов, 1986—88 — О.Макушніков (усього розкрито бл. 2000 м2). Досліджено рештки укріплень, житла і госп. споруди, ремісничі майстерні. Серед останніх — унікальна майстерня зброяра серед. 13 ст. Зафіксовано також рештки залізоробного, ковальського, ювелірного, шкірообробного, гончарного, склоробного, косторізного та ін. ремесел.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «ГОМЕР» з дисципліни «Енциклопедія історії України»
