ГОЛУБЕНКО Петро (справжні прізв., ім’я та по батькові — Шатун Петро Іванович; псевдоніми — Петро Ромен, Дмитро Кармазин, Д.Шуменко; 12.01.1907— 06.10.1987) — літературознавець,
журналіст, публіцист, літ. критик, поет, редактор, педагог, громад. та політ. діяч. Н. в с. Деркачі (нині м. Дергачі) у сел. родині. Замолоду почав писати поезії та прозу. Закінчив Харків. пед. технікум (1928), вчителював на Уманщині. Закінчив Харків. ун-т (1936), отримав рекомендацію до аспірантури за фахом «літературознавство», але був призваний до лав Червоної армії (див. Радянська армія). Служив під Білою Церквою, читав офіцерам курс літ. 1938—41 — аспірант Харків. ун-ту. У трав. 1941 захистив канд. дис. «Естетичні погляди Шевченка», дістав призначення на роботу в Черкас. пед. ін-т. Війна й нім. окупація застали його в рідному селі. За вказівкою підпільної Організації українських націоналістів став шкільним інспектором Деркачівського (нині Дергачівський) р-ну. Після звільнення Деркачів рад. військами засуджений до смертної кари, яку замінили відправкою на передову. 1944 опинився в нім. таборі ДП. По закінченні війни емігрував до США. Став відомим як дослідник укр. літ. завдяки публікаціям у виданнях Європи й Америки. Досліджував культ. процес в Україні 1920-х рр. — «українізацію» (див. Українізації політика) та «розстріляне відродження». Автор бл. 60 літ.-критичних та ідеолого-політ. праць. Майже половина з них присвячена М.Хвильовому («М.Хвильовий і молодь», «Шевченко і Хвильовий», «Ідеологія і світогляд хвильовизму» та ін.) і нац. питанню («Український націоналізм в УРСР», «Український націоналізм і донцовщина», «Микола Сціборський — теоретик українського націоналізму» та ін.). Очолював Всеукр. нац. раду, виступав на з’їздах Орг-ції держ. відродження України. Співробітничав з журналами «Сучасність», «Орлик», «Нові дні», «Самостійна Україна» та низкою газет. П. у шт. Флорида (США). Похований на українському цвинтарі св. Андрія у БавндБруку під Нью-Йорком. Тв.: М.Хвильовий і сучасність. Берхтесгаден, 1947; ВАПЛІТЕ. Берхтесгаден, 1948; Україна і Росія у світлі культурних взаємин. Нью-Йорк— Париж—Торонто—К., 1993.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «Голубенко Петро» з дисципліни «Енциклопедія історії України»
