ГОЛЛЬ (Gaulle) Шарль де (22.11. 1890—09.11.1970) — франц. держ., військовий та політ. діяч, генерал. Н. в м. Лілль у дворянській родині. Навч. у Сен-Сірському (поблизу Парижа) військ. уч-щі та Вищій військ. шк. в Парижі. Учасник Першої світової війни. 1920—21 входив до складу франц. місії в Польщі (див. Армія Галлера). 1924—25 викладав військ. історію в Сен-Сірському військ. уч-щі та військ. акад. 1932—36 — ген. секретар Вищої ради оборони Франції. На початку Другої світової війни командував д-зією. Після капітуляції Франції 1940 очолив у Лондоні к-т «Вільна
Франція» (від 1942 — «Франція, що бореться»). Від черв. 1943 до черв. 1944 — голова ств. в Алжирі Франц. к-ту нац. визволення. 1944—46 очолював уряд Франції. У груд. 1944 підписав договір про дружбу та взаємодопомогу між Францією та СРСР. 1947— 53 — засн. і лідер партії Об-ня франц. народу. Від січ. до черв. 1958 Г. — ініціатор запровадження у Франції конституції П’ятої республіки, яка значно розширила права президента. Від 21 груд. 1958 — президент Франції, 19 груд. 1965 переобраний на пост президента на новий 7-річний термін. За його ініціативи 1966 Франція вийшла з військ. орг-ції НАТО. У цьому ж році Г. відвідав з офіц. візитом СРСР, зокрема столицю УРСР Київ. 28 квіт. 1969, після поразки на референдумі 27 квіт. з питань реорганізації Сенату й реформи тер.-адм. устрою Франції (результат референдуму відобразив незадоволення франц. нас. політикою уряду), Г. пішов з поста президента. П. у м. Париж. Літ.: Молчанов Н.Н. Генерал де Голль. М., 1980; Григорьев А. Три вершины Шарля де Голля. «Эхо планеты», 1998, № 1; Лакутюр Ж. 17 брюмера генерала де Голля. «Звезда», 1999, № 5; Квітка В. Шарль Великий: До 110-річчя від дня народження Шарля де Голля. «Столиця», 2000, 18 листоп. Д.І. Никифорук.
Після 3-го поділу Польщі 1795 (див. Поділи Польщі 1772, 1793, 1795) — у складі Російської імперії. Під час Першої світової війни Г. були зруйновані, а нас. евакуйоване до Курської, Харків. та ін. губ. Росії. 1920—39 — у складі Польщі. 1939 увійшли до УРСР. Райцентр 1940—59. Архіт. пам’ятки: кам’яна вежа (18 ст.), костьол (1-ша пол. 18 ст.) і церква (1783). В.В. Головко.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «ГОЛЛЬ» з дисципліни «Енциклопедія історії України»
