ГЛИВЕНКО Михайло Васильович (1888—р. с. невід.) — архівіст. Із родини службовців. Освіта — середня. Від серп. 1923 до 10 берез. 1931 — зав., від 10 берез. 1931 — заст. зав. Центр. архіву революції у м. Харків. Дійсний чл. архівознавчої секції Археогр. комісії Головного архів. управління УСРР у Харкові, при якому 1935 керував аспірантурою. Чл. редколегії часопису з теорії і практики архів. буд-ва «Радянський архів». Виконав значну роботу з виявлення укр. архів. фондів і переведення їх до Харкова та Києва. Піклувався про внутр. облаштування архівосховищ. Автор статей про правильне використання архів. документів. Тв.: Про внутрішнє устаткування архівосховищ. В кн.: Всеукраїнська нарада завідувателів центральних та краєвих історичних архівів. К., 1928; Виставки архівних матеріалів. «Радянський архів», 1931, кн. 3; Організація внутрішньої роботи в архіві на новому етапі архівного будівництва. Там само, кн. 4/5. Літ.: Водолажченко О. Перша нарада архівних робітників України. «Архівна справа», 1925, кн. 1; Всеукраїнська нарада завідувателів центральних та краєвих історичних архівів. К.,
Переяслав (нині м. ПереяславХмельницький), Фастів, Ромни, Полтаву, Харків, Охтирку. Запросив до Імператорської придворної капели С.Гулака-Артемовського, згодом відомого укр. композитора, співака, актора, для якого зробив оркестровку елегії «Шуми, шуми» (музика Й.Генішти). З ним Г. проводив заняття, згодом відправив на навчання до Італії. Осн. місцем перебування Г. в Україні 1838 став маєток поміщика Г.Тарновського (див. Тарновські) в с. Качанівка. Разом із ним тут гостювали і спілкувалися сусід господаря маєтку, укр. історик, етнограф, поет, музикант М.Маркевич, худож. В.Штернберг, поет В.Забіла, вірші якого «Гуде вітер» та «Не щебечи, соловейку» композитор тоді ж поклав на музику. В Качанівці Г. написав перші ч. опери «Руслан і Людмила», зокрема «Персидський хор» та «Марш Чорномора», які вперше виконав кріпацький оркестр Тарновського. Укр. нар.-пісенний матеріал (козац. пісні «Ой, продала дівчинонька курку» та «Ой на горі та й женці жнуть») у дещо зміненому вигляді він використав для симфонії «Тарас Бульба», над якою почав працювати 1852, але не завершив. П. у м. Берлін (Німеччина), похований у С.-Петербурзі. Тв.: Полное собрание сочинений, т. 1—2. М., 1973—75. Літ.: Грінченко М.О. Українська тематика в творчості М.Глінки. В кн.: Грінченко М.О. Вибране. К., 1959; Асафьев Б. М.И. Глинка. Л., 1977. В.І. Кізченко.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «Гливенко Михайло Васильович» з дисципліни «Енциклопедія історії України»
