ГІМІРРІ — войовничий кочівний народ, який порушував
кордони Ассірії. Г. ототожнюються з кіммерійцями, що кочували в степовій зоні сучасної України на поч. раннього залізного віку. Ассірійський цар Ассархаддон (681—669 до н. е.) бл. 679 до н. е. переміг кіммерійців на чолі з Теушпою. Пізніше він спитав верховного бога Шамаша, чи збудуться плани «воїнів гімірра». Цей уривок з ассірійських джерел і дав підставу ототожнювати Г. з кіммерійцями. Останні, що з’явились у Передній Азії, оселились у Каппадокії (істор. тер., розташов. в центрі азійської ч. сучасної Туреччини), там, імовірно, й існувала країна Гімірр, згадана в ассірійських джерелах. Н.О. Гаврилюк.
в вихре революции: (1918—1920 гг.). М., 1934; Розанов Г. Германия под властью фашизма: (1933—1945 гг.). М., 1964; Руге В. Гинденбург: Портрет прусского милитариста. М., 1981; Раушер В.В. Гинденбург: Фельдмаршал и рейхспрезидент. М., 2003. А.В. Кентій.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «ГІМІРРІ» з дисципліни «Енциклопедія історії України»
