ГЕРОЙ РАДЯНСЬКОГО СОЮЗУ — почесне звання, найвищий ступінь відзнаки в СРСР. Присвоювалося за визначні особисті або колективні заслуги перед рад. д-вою і сусп-вом, пов’язані зі здійсненням героїчного подвигу. Встановлене 16 квіт. 1934 постановою ЦВК СРСР. Положення про звання Г.Р.С. затверджене 29 лип. 1936. Право присвоєння звання Г.Р.С. надавалося ЦВК СРСР, а з груд. 1936 — Президії ВР СРСР. Г.Р.С. вручалися: Леніна орден, медаль «Золота Зірка» і грамота Президії ВР СРСР. 14 берез. 1973 затверджено нове положення про звання Г.Р.С., відповідно до якого при другому й наступних присвоєннях цього звання нагороджуваному щоразу вручалися орден Леніна і медаль «Золота Зірка». Згідно з положенням, на батьківщині двічі Г.Р.С. (або в ін. місці), за ухвалою Президії ВР СРСР, споруджувався бронз. бюст із відповідним написом. Позбавити звання Г.Р.С. могла лише Президія ВР СРСР. Першими Г.Р.С. в квіт. 1934 стали льотчики, які врятували чл. екіпажу пароплава «Челюскін», затертого кригами в Чукотському м. Пн. Льодовитого океану. 20 квіт. 1934 ЦВК СРСР присвоїв звання Г.Р.С. семи льотчикам («Золоту Зірку» № 1 одержав А.Ляпідевський). Надалі звання Г.Р.С. присвоювалося за участь у рятівних експедиціях, встановлення світ. рекордів дальності польотів, дослідження Арктики, за військ. доблесть, виявлену під час надання допомоги нар. армії респ. Іспанії, у спровокованих Японією воєн. конфліктах, радянсько-фінляндській війні 1939— 1940. Заг. кількість Г.Р.С. з квіт.
1934 по черв. 1941 становила 626 осіб, 5 із яких були удостоєні цього звання двічі. За підрахунками вчених-істориків, поміж них 446 (71,2 були росіянами (у т. ч. 4 — двічі Герої), 113 (18,1 — українцями (один двічі Герой), 20 (3,2 — білорусами, 47 (7,5 — представниками ін. національностей. Більшість Г.Р.С. одержали звання за подвиги, здійснені під час Великої вітчизняної війни Радянського Союзу 1941—1945. З більш ніж 12 тис. осіб, удостоєних звання Г.Р.С. за мужність і відвагу, виявлені в боях проти гітлерівських загарбників, українців понад 2 тис. Із 113 двічі Г.Р.С. в боях на тер. України брали участь 83; 32 з них є українцями та уродженцями України. 190 Г.Р.С. удостоєні цього звання за організацію нар. війни в тилу ворога, 95 з яких — партизани й підпільники України. Двічі Г.Р.С. стали прославлені командири партизан. з’єднань С.Ковпак та О.Федоров. 16 осіб удостоєні звання Г.Р.С. за участь у русі Опору в окупованих гітлерівцями країнах. 93 Г.Р.С. — учасники боїв із япон. мілітаристами, в т. ч. 6 удостоєні цього звання двічі. Українців серед них — 12 (один двічі Г.Р.С.). З-поміж трьох тричі Г.Р.С. (О.Покришкін, І.Кожедуб, С.Будьонний) уродженцем України є маршал авіації І.Кожедуб, ім’я якого занесене в Книгу рекордів Гіннесса. 4 рази ставав Г.Р.С. маршал Г.Жуков. З Україною тісно пов’язана бойова біографія маршала авіації О.Покришкіна, який воював на 1-му, 2-му і 4-му Укр. фронтах. Крім військовослужбовців, звання Г.Р.С. після війни присвоювалося льотчикамкосмонавтам, першим українцем серед яких був П.Попович. Літ.: Українська РСР у Великій вітчизняній війні Радянського Союзу 1941—1945 рр., т. 1—3. К., 1967—69; Герои Советского Союза: Историкостатистический очерк. М., 1984. П.Т. Тронько.
тої медалі «Серп і Молот» і Грамоти Президії ВР СРСР. На відзнаку трудового подвигу двічі Г.С.П. або якщо йому присвоювалося звання Героя Радянського Союзу, на батьківщині героя встановлювався його бронзовий бюст. Позбавити звання Г.С.П. могла лише Президія ВР СРСР. Усього звання Г.С.П. присвоєно понад 20 тис. (серед них понад 5 тис. жінок) осіб (у т. ч. по Україні — бл. 4 тис.), з них бл. 200 осіб (серед них 30 жінок) нагороджено другою золотою медаллю (у т. ч. по Україні бл. 40), третьою — бл. 15 осіб.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «ГЕРОЙ РАДЯНСЬКОГО СОЮЗУ» з дисципліни «Енциклопедія історії України»
були росіянами (у т. ч. 4 — двічі Герої), 113 (18,1 