ГЕДИМІНОВИЧІ — нащадки вел. князя литов. Гедиміна. До першої генерації належали сини Монивид, Наримунт-Гліб, Ольгерд, Явнут, Кейстут, КоріятМихайло, Любарт і дочки Марія, Єлизавета, Альдона, Августа й Офка. Г. правили в Литві до смерті останнього Ягеллона — Сигізмунда II Августа (1572). Дослідження з історії становлення династії Г. містять чимало гіпотетичних і дискусійних моментів (див. також Ольгердовичі, Коріятовичі, Олельковичі, Вишневецькі, Збаразькі, Корецькі, Ружинські, Сангушки, Слуцькі, Чарторийські). Літ.: Stadnicki K. Synowie Giedymina wielko-wladcy Litwy, t. 1—2. Lwоw, 1849—53; Його ж. Olgierd i Kiejstut, synowie Giedymina. Krakоw, 1886; Любавский М.К. О распределении владений и об отношениях между великими и другими князьями Гедиминова рода в XIV и XV в., т. 1. М., 1896; Wasilewski T. Początkowe dzieje dynastii Giedymina. В кн.: Człowiek w społeczeństwie średniowiecznym. Warszawa, 1997. О.В. Русина.
(1995). Н. в с. Сезьки Малодівицького р-ну (нині село Ічнянського р-ну) Черніг. обл. Закінчив мех.-мат. ф-т Київ. ун-ту (1968). 1968—97 — інженер, м. н. с., ст. н. с., зав. сектору екон.мат. моделювання, зав. від. екон.мат. моделювання, зав. від. моделювання екон. розвитку Ін-ту економіки НАН України. 1973 захистив канд. дис. «Дослідження моделей росту й методів прогнозування основних показників економіки республіки (на прикладі народного господарства УРСР)», 1988 — докторську дис. «Прогнозування динаміки та структури суспільного виробництва (на матеріалах Української РСР)». 1994—2000 — позаштатний радник Президента України з макроекономіки. Від 1997 — дир. Ін-ту екон. прогнозування НАН України. Від 1998 — акад.секретар Від-ня економіки НАН України. Автор бл. 150 наук. праць. Тв.: Прогнозирование динамики и структуры общественного производства союзной республики. К., 1987; Економіка України: Моделі реформування, зміна структури та прогноз розвитку. К., 1993; Україна: Наука та інноваційний розвиток. К., 1997 [у співавт.]; Нестабільність та економічне зростання. К., 2000; Економіка України: стратегія і політика довгострокового розвитку. К., 2003 [у співавт.]. В.В. Головко.
виступав союзником Ізяслава Мстиславича в його боротьбі з Галицьким князівством Володимирка Володаревича і Юрієм Долгоруким за київ. стіл, про що повідомляє Київський літопис. Після смерті Ізяслава Мстиславича Г.II став союзником галицького кн. Ярослава Володимировича. Син Г. II Іштван III (1162—72) був заручений з дочкою Ярослава Володимировича. А.Г. Плахонін.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «ГЕДИМІНОВИЧІ» з дисципліни «Енциклопедія історії України»
