ГАВЕН (Гавенис) Юрій Петрович (справжні прізв., ім’я та по батькові — Дауман Ян Ернестович; 18.03.1884—04.10.1936) — держ. і партійний діяч. Автор мемуарів про революційні події в Криму. Н. поблизу м. Рига (нині столиця Латвії) в сел. родині. Екстерном здав іспит на звання нар. учителя. З 1902 чл. РСДРП— ВКП(б). Очолював парт. орг-цію в Малієнах (нині місто в Латвії), один із кер. «лісових братів» 1905—07. Делегат 1-го (1906) та 2-го (1907) з’їздів соціал-демократів Латис. краю (СДЛК). Делегат V (1907) з’їзду РСДРП.
1907 — чл. Ризького, Мітавського, Лібавського к-тів СДЛК, секретар ЦК СДЛК. 1908 заарештований та засланий до Сибіру. 1917 — 1-й голова Мінусінської ради та член комітету РСДРП(б) у м. Мінусінськ (нині місто Красноярського краю, РФ). Делегат Всерос. демократ. наради (верес. 1917), після чого в листоп. 1917 направлений на роботу в Крим як чл. бюро Таврійського губкому РСДРП(б) та голова Севастопольського, а з 1918 — Таврійського (обласного) військово-революц. к-ту. На конф. 28—30 січ. 1918 у Севастополі його обрано заст. голови Таврійського ЦВК (голова — Ж.Міллер). У берез.—квіт. 1918 — чл. президії ЦВК Радянської Соціалістичної Республіки Тавриди, кер. Комісаріату з військ.-мор. справ, голова Севастопольського к-ту РКП(б). У трав.—лип. 1918 працював у революц. штабі КубаноЧорномор. Рад. Республіки. 1919 брав участь у роботі VIII з’їзду РКП(б). У трав.—черв. 1919 — голова Крим. обкому РКП(б), нарком внутр. справ і чл. президії Крим. РНК, голова Ради оборони Криму. У лют.—черв. 1920 — секретар Крим. обкому РКП(б) (м. Мелітополь). Від верес. 1920 працював у Закордонному від. ЦК КП(б)У (див. Закордот). Від листоп. 1920 — чл. Крим. ревкому. Із черв. 1921 — голова комісії по боротьбі з бандитизмом при Крим. ЧК, чл. Крим. обкому РКП(б). Від листоп. 1921 до 1924 — голова ЦВК Крим. АСРР (див. Кримська Автономна Радянська Соціалістична Республіка). Один з авторів Конституції Крим. АСРР 1921. Від 1924 працював у Держплані та Наркоматі зовн. торгівлі СРСР. 1931—33 — дир. рад. нафтоторг. фірми в Німеччині. Від 1933 і до смерті більше не працював (через хворобу). Літ.: Борьба за власть Советов в Крыму: Документы и материалы, т. 1. Симферополь, 1957; Надинский П.Н. Очерки по истории Крыма, ч. 2. Симферополь, 1957; Баранченко В. Гавен. М., 1967. Т.Б. Бикова.
Першої світової війни, штабс-капітан рос. армії, повний георгіївський кавалер. 1917 вступив до ств. Н.Махном «чорної сотні». У махновському війську пройшов шлях від командира роти до командира 3-го корпусу Революц. повстанської армії України (махновців). Восени 1919 увійшов до складу її РВР. Від жовт. 1919 по лют. 1920 — пом. нач. штабу армії. Після розгрому військ А.Денікіна, коли Червона армія (див. Радянська армія) розпочала активну боротьбу проти «партизанщини» і, в першу чергу, «махновщини», Г. було заарештовано, але невдовзі разом з ін. махновцями звільнено. В кін. жовт. 1920 призначений нач. штабу т. зв. Крим. групи, яку Н.Махно направив на Південний фронт, на допомогу Червоній армії. Махновське формування зробило значний вклад у розгром Російської армії П.Врангеля. Одразу після перемоги органи рад. влади розпочали ліквідацію «махновщини», і першого удару зазнала Крим. група: в ніч на 24 листоп. 1920 її командування було заарештоване в Сімферополі й розстріляне.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «ГАВЕН» з дисципліни «Енциклопедія історії України»
