ВСЕВОЛОД ОЛЬГОВИЧ, Всеволод-Кирило Ольгович (р. н. невід. — 01.08.1146) — князь черніг. (1127— 39) і київ. (1139—46), старший син Олега Святославича й візант. патриціанки Феофано Музалон. Одружився з донькою київ. кн. Мстислава Великого Марією. В.О. вокняжився в Чернігові 1127, вигнавши звідти свого дядька Ярослава Святославича. Від 1134 разом з ін. Ольговичами розпочав боротьбу за Київ з Мономашичами і їхнім главою, київ. кн. Ярополком Володимировичем. Влітку 1135 В.О. з ін. Ольговичами за допомогою половців розбили на р. Супій (прит. Дніпра) Ярополка, і той змушений був віддати їм Посем’я. На поч. 1138 Ольговичі на чолі з В.О. рушили на Переяслав (нині м. Переяслав-Хмельницький), збираючись далі напасти на Київ, але побоялись Ярополка, що встиг зібрати велике військо. Ярополк пішов на Ольговичів до Чернігова, його підтримали полоцькі, галицькі князі, а також ін. Мономашичі, угор. загони і орда кочовиків-берендеїв. В.О. вирішив тікати з Чернігова, однак городяни змусили його молити Ярополка про прощення. Після кончини Ярополка (18 лют. 1139) В.О. витіснив з Києва ін. сина Володимира Мономаха — В’ячеслава Володимировича, що вокняжився там. В’ячеслав вернувся до Турова. А 5 берез. 1139 В.О. сів у Києві. На поч. київ. княжіння В.О. довелося відстоювати престол як від Мономашичів, серед яких особливо активним був Iзяслав Мстиславич, так і від рідні — Ольговичів, що вимагали від нього володінь. Становище дещо стабілізувалося завдяки угоді між В.О. і Мстиславичами: В’ячеславом Володимировичем та Iзяславом Мстиславичем, яким він заповів Київ після своєї кончини. Ольговичі об’єдналися з Давидовичами (ін. черніг. родом, нащадками Давида Святославича) проти В.О., і йому доводилося то воювати з ними, то задобрювати їх подачками у вигляді малих міст і волостей. В.О. був хитрим і гнучким політиком, проте мало піклувався про заг.-рус. інтереси. Використавши Мономашичів для усмирення Ольговичів і Давидовичів та зміцнившись на київ. престолі, В.О. відмовився від обіцянки заповісти Київ В’ячеславу та Iзяславу, а пообіцяв престол своєму братові Iгорю Ольговичу й вимагав
643 ВСЕВОЛОД
Всеволод Ольгович. Малюнок 17 ст.
від Iзяслава Мстиславича та Володимира Давидовича присягнути йому на вірність, що ті й зробили, утім, не збираючись (як показали подальші події) дотримуватися хресного цілування. В.О. був у близькому союзі з половецькими ханами і користувався їхньою підтримкою в суперництві з ін. рус. князями, що зробило його нелюбимим у народі. Перед смертю В.О. скликав братів і київ. віче, оголосивши про передання влади Iгореві. П. у м. Вишгород. М.Ф. Котляр.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «ВСЕВОЛОД ОЛЬГОВИЧ» з дисципліни «Енциклопедія історії України»
