ВОРОНІЖ (у 1929—30-х рр. — Вороніж Глухівський) — с-ще міськ. типу Шосткинського р-ну Сум. обл. Розташов. по обидва береги р. Осота (прит. Есані, бас. Дніпра). Залізнична ст. Воронізька.
Михайлівська церква у Вороніжі.
Згадується в істор. документах від 1177. 1654 — сотенне м-ко Ніжинського полку. Після скасування полкового устрою В. як центр волості ввійшов до складу Глухівського пов. Новгород-Сіверського намісництва, а 1802 — новоств. Чернігівської губернії. Після селянської реформи 1861 у В. почали діяти цукровий та хімічний з-ди. 1923 у зв’язку з проведенням адм.-тер. реформи В. увійшов до Шосткинського р-ну. Від 1938 — с-ще міськ. типу. Пам’ятка арх-ри: Михайлівська церква 18 ст., побудована в стилі бароко укр. архіт. І.Григоровичем-Барським. Уродженець В. — фольклорист, етнограф І.Абрамов. Літ.: Опис Новгород-Сіверського намісництва (1774—1781 рр.). К., 1931; ІМіС УРСР. Сумська область. К., 1973. О.Г. Бажан.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «ВОРОНІЖ» з дисципліни «Енциклопедія історії України»
