ВОЛЬФ Фердінанд Богданович (1791 або серед. 1790-х рр. — 05.01.1855(24.12.1854)) — декабрист, лікар. Н. в м. Москва в родині аптекаря, титулярного радника Б.Вольфа. Вихований у пансіоні при лютеранській церкві в Москві. 1810 — волонтер моск. від-ня петерб. Медико-хірургічної акад., 1812 — доброволець у шпиталі, 1814 закінчив курс навчання «кандидатом за медичною частиною», направлений до Ковельського військ. шпиталю, потім — до Луцького, 1815 — молодший лікар 2-го класу, 1817 — 1-го класу, 1818 — старший лікар, а 1819 — штаб-лікар, 1822 призначений на посаду лікаря при польовому генерал-лікарі 2-ї армії у м-ку Тульчин (разом із тим виконував обов’язки старшого лікаря в госпіталі). Нагороджений орденом св. Володимира 4-го ст. (1821). Чл. «Союзу благоденства», один із засн. Пд. т-ва (див. Декабристів рух), друг П.Пестеля. Був арештований 18(06) січ. 1826, від 27(15) січ. 1826 до 2 лют. (21 січ.) 1827 утримувався в Петропавловській фортеці. Засуджений за 2-м розрядом, конфірмований на 20-літню каторгу (термін поступово скоротили до 10 років). Від 19(07) берез. 1827 — у Читинському острозі (в казематі читав в’язням лекції з фізики, хімії, анатомії), від осені 1830 — у Петровському заводі (нині м. ПетровськЗабайкальський Читинської обл., РФ). Від зими 1835/36 — на поселенні в с. Урик поблизу Іркутська (нині РФ). Через рік отримав офіц. дозвіл на мед. практику («через нестачу в краї медичних чиновників»). Мав великий авторитет серед товаришів на засланні. Від 1845 — у м. Тобольськ (нині Тюменської обл., РФ), од 1852 служив у лікарні місц. тюрми. П. у м. Тобольськ.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «Вольф Фердінанд Богданович» з дисципліни «Енциклопедія історії України»
