ВОЛОБУЄВ (Артемов) Михайло Симонович та його стаття «До проблеми української економіки». В. (24(11).01.1903—20.06.1972) — економіст. Н. в м. Миколаїв. Навч. у г-зії, екстерном закінчив екон. від. Харків. ін-ту професійної освіти. 1921—22 — заст. зав. Миколаїв., 1922 — Він. губернського від. нар. освіти. З 1923 працював у Харкові у Головполітосвіті, викладав у Харків. фармацевтичному технікумі, Ін-ті нар. освіти, фінансово-екон. технікумі. Проф. політ. економії Харків. механікомашинобудівного ін-ту (1930— 33 — зав. каф-ри цього ін-ту). 1928 у ж. «Більшовик України» було вміщено ст. В. «До проблеми української економіки». У статті, що мала дискусійний характер, окреслено фази розвитку колоніальної політики Російської імперії в Україні до жовтневих подій 1917 (див. Жовтнева революція 1917) і спростовано версію про повну єдність дореволюц. укр. і рос. економік. На думку В., рос. імперська економіка — це комплекс нац. економік. Однак, підкреслював В., саме це ігнорували й ігнорують і рос. економісти, і моск. керівні установи (в т. ч. Держплан СРСР), які взагалі ча-
сом уникають навіть самої назви «Україна», віддаючи перевагу назвам «Південь», «Південний район», «Південь Європейської Росії», «Південно-Російське господарство». В. обґрунтовував думку про те, що Україна має власні шляхи розвитку, мусить готуватися до вступу у світ. госп-во. На конкретних прикладах показував нераціональність централізованого використання плановими установами СРСР природних і екон. ресурсів України. В. пропонував розглядати госп-во СРСР як комплекс нац. економік, а кожну нац. економіку — як певну цілісність. Саме такий підхід міг би забезпечити ефективність та раціональність використання обмежених природних ресурсів. В. вносив конкретні пропозиції щодо розширення прав укр. екон. центрів, зберігаючи за Держпланом СРСР «загальнодирективні функції», виступав проти вилучення госп. прибутків за межі України, пропонував переглянути плани індустріалізації, відкинувши тенденцію розглядати «російську економіку як пануючу», встановити всеукр. систему регулювання притоку робочої сили, стежачи за пропорційним розподілом місць на укр. з-дах між Україною та Росією, зберегти за Україною право реального контролю за діяльністю союзних органів. Хоча В. підкреслював, що написав статтю не для поглиблення розходжень між Росією і Україною, саме це йому було інкриміновано, а його погляди — кваліфіковано як екон. платформу «націонал-ухильництва» і піддано публічному остракізмові. Проти В. виступили А.Річицький, Є.Гірчак, М.Скрипник та ін. Його примусили до формального «каяття»: ж. «Більшовик України» 1928 надрукував лист, в якому В. оголосив свою позицію помилковою, а 1930 вмістив його «самокритичну» ст. «Проти економічної платформи націоналізму (До критики волобуївщини)». Однак і в наступні роки тривали брутальні виступи на його адресу. 7 груд. 1933 В. був заарештований за звинуваченням в участі в «українській контрреволюційній організації, що прагнула повалення Радянської влади збройним шляхом». Рішенням суд. трійки при Колегії ГПУ УСРР від 8 трав. 1934 В. був засуджений до 5 років виправних таборів, але цей вирок
йому замінили засланням на такий само термін до Казахстану. Після звільнення мешкав у Краснодарському краї РФ. Під час війни з нацистською Німеччиною виконував спец. завдання рад. розвідки. 1948 переїхав до м. Ростов-на-Дону (РФ), де був зав. каф-ри у фінансово-екон. ін-ті. У серп. 1957 офіц. реабілітований, 1961 переїхав до Донецька, де викладав у торг. ін-ті. В останні роки життя — на викладацькій роботі у Ростовіна-Дону, де й помер. Тв.: До проблеми української економіки. «Більшовик України», 1928, № 2; Лист до редакції журналу «Більшовик України». Там само, 1928, № 21— 22; Проти економічної платформи націоналізму (До критики волобуївщини). Там само, 1930, № 5—6, 7. Літ.: Шаповал Ю.I. «Я помилявся, взявши на себе провину…» До 90-річчя М.С.Волобуєва-Артемова. «З архівів ВУЧК—ГПУ—НКВД—КГБ», 1994, № 1; Його ж. Людина і система. Штрихи до портрета тоталітарної доби в Україні. К., 1994. Ю.I. Шаповал.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «ВОЛОБУЄВ» з дисципліни «Енциклопедія історії України»
