ВОЛИНЬ — істор. регіон на пн. зх. України. За сучасним адм. поділом — це тер. Волин., Рівнен., зх. ч. Житомир. обл., пн. ч. Терноп. і Хмельн. областей, між р. Зх. Буг і верхньою течією р. Тетерів (прит. Дніпра). У ранньому середньовіччі охоплювала також терени Холмщини і Підляшшя. В 7— 9 ст. заселена дулібами, бужанами, волинянами. Наприкінці 10 ст. адм. центром В. у складі Київської Русі був Володимир (нині Володимир-Волинський). У 12 ст. входила до складу Волинського князівства, 1199—1340 (з перервами) до Галицько-Волинського князівства (у складі останнього зберігалися в окремі періоди удільні князівства). З 1323 Сх. Волинь, а з 1340 більшість земель В. належала до володінь князів литов. походження, з 1349 — Любарта Гедиміновича. Після його смерті 1384 волин. князі стають васалами вел. князів литов. Боротьба Польщі з Литвою за В. завершилась її розподілом 1393: більшу частину було закріплено за Великим князівством Литовським, Холмську землю приєднано до Корони Польської. 1442—52 правителем В. був кн. Свидригайло Ольгердович. 1569 перейшла до польс. ч. Речі Посполитої як Волинське воєводство з центром у Луцьку. Після 2-го (1793) і 3-го (1795) поділів Польщі (див. Поділи Польщі 1772, 1793, 1795) входила до Рос. імперії, де 1797 утворено Волинську губернію, центром якої став НовоградВолинський, з 1804 — Житомир. 1918—20 терени В. — це арена збройної боротьби Армії УНР з польс. й більшовицькими військами (див. Війна РСФРР і УНР 1918—1919; Українсько-польська війна 1918—1919; Польсько-радянська війна 1920). 1921 за Ризьким мирним договором між РСФРР і
УСРР та Польщею 1921 Зх. В. передана Польщі; на її тер. було утворене Волин. воєводство, а Сх. В. залишилася в УСРР. Після зміни кордонів 1939 В. — у складі УРСР (див. Возз’єднання українських земель в єдиній державі), у груд. утворено Волинську і Ровенську (з 1991 — Рівнен.) обл., м. Кременець і його околиці передано до Терноп. обл. У структурі Української повстанської армії В. входила до тер. дій групи УПА— Північ. Довоєн. адм. межі відновлено після визволення В. 1944 з-під гітлерівської окупації. Нині термін «В.» вживається у двох значеннях: вузькому — як Волин. обл. і широкому — як «велика Волинь», «історична Волинь». Літ.: Андрияшев А. Очерк истории Волынской земли до конца ХIV в. К., 1887; Пашуто В.Т. Очерки по истории Галицко-Волынской Руси. М., 1950; Цинкаловський О. Стара Волинь і Волинське Полісся, т. 1—2. Вінніпег, 1984; Крикун М.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «ВОЛИНЬ» з дисципліни «Енциклопедія історії України»
