«ВОЛИНСЬКА ТРИВОГА» 1789 — події, пов’язані із загостренням соціальних і нац.-реліг. суперечностей на Правобережній Україні. Центр. і місц. польс. влада, налякана чутками про можливість великого сел. повстання (цьому сприяв розголос про вбивство кріпаками с. Невірків (нині Корецького р-ну Рівнен. обл.) родини поміщика Вилежинського), вжила низку заходів репресивного характеру. Вся влада на Правобережжі передавалася т.зв. порядковим комісіям. За постановою сейму в край вводилися додаткові військ. частини (3 тис. осіб), а та-
610 ВОЛИНСЬКЕ
кож була ухвалена спец. постанова, яка регулювала перебування тут рос. купців і правосл. священиків. Десятки представників правосл. духовенства, селян і міщан було знищено, сотні (в т. ч. переяслав. єпископа В.Садковського) заарештовано. «В.т.» істотно вплинула на поширення антипольс. настроїв у Білорусі та Східній Галичині, спричинила загострення стосунків між Річчю Посполитою і Російською імперією, засвідчила наростання заг. політ. кризи, в якій перебувала Польща наприкінці 18 ст. Літ.: Антонович В. Волынская тревога. 1789 год. В кн.: Архив Юго-Западной России, ч. 3, т. 5. К., 1902. В.А. Смолій.
сх.-галицьких провінцій «Сокальським кордоном». Проте революц.-визвол. рух і тут набував сили. Долю В.в. вирішив рад.-нім. альянс (див. Радянсько-німецькі договори1939) і возз’єднання українських земель в єдиній державі; після ліквідації В.в. 1939 на цій тер. утворено Волин. і Ровенську (нині Рівненська) області. Літ.: Баранович О. Залюднення Волинського воєводства в першій половині XVII ст. К., 1930; Крикун М. Адміністративно-територіальний устрій Правобережної України в ХV—XVIII ст. Кордони воєводств у світлі джерел. К., 1993. Я.В. Верменич.
Ви переглядаєте статтю (реферат): ««ВОЛИНСЬКА ТРИВОГА» 1789» з дисципліни «Енциклопедія історії України»
