ВОЙНАРОВСЬКИЙ Андрій (бл. 1680—1740, за ін. даними, 1741) — укр. військ. і політ. діяч. Небіж і довірена особа гетьмана I.Мазепи. Н. в м. Володимир (нині м. Володимир-Волинський). Освіту здобув у Києво-Могилянському колегіумі (див. Києво-Могилянська академія) та Дрезденському ун-ті. 1700 жив при дворі саксонського курфюрста Августа ІІ Фридерика. 1706 виконував обов’язки представника гетьман. уряду при царській похідній канцелярії у м. Гродно (нині місто в Білорусі). Як довірена особа I.Мазепи не раз виконував його таємні доручення. 23 жовт. 1708 сповістив гетьмана про наміри рос. командування ввести війська в Україну. Після смерті I.Мазепи укр. старшина розглядала кандидатуру В. як претендента на гетьманство (поряд з П.Орликом і Д.Горленком). В., ймовірно, був одним із учасників розроблення «Пактів і Конституції прав і вольностей Війська Запорозького» 1710. Після 1710 жив у Австрії, Швеції та Німеччині.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «Войнаровський Андрій» з дисципліни «Енциклопедія історії України»