ВОЗНИЦЬКИЙ Борис Григорович (н. 16.04.1926) — укр. музейний діяч та історик мист-ва. Президент Нац. к-ту Міжнар. ради музеїв. Засл. працівник к-ри України (1972). Н. в с. Ульбарів (нині с. Нагірне Дубенського р-ну Рівнен. обл.). Навч. в серед. шк. міст Дубно й Рівне. 1944—50 — в Рад. армії. Закінчив Львів. уч-ще прикладного мист-ва та Iн-т живопису, скульптури і арх-ри ім. I.Рєпіна. 1960—62 — заст. дир. з наук. роботи Львів. музею укр. мист-ва, з 1962 — дир. Львів. картинної галереї (нині Львів. галерея мист-в). Iніціатор реставрації пам’яток арх-ри, в яких відкрито музеї: Олеський замок (1975), садиба М.Шашкевича (1986), «Русалка Дністрова» (1991), найдавніші пам’ятки Львова (1992), «П’ятничанська оборонна вежа» (1995), сакральна барокова скульптура (1996), мист-во давньої укр. книги (1997). Очолює реставрацію архіт. комплексів Золочівського та Підгорецького замків. Лауреат Держ. премії ім. Т.Шевченка (1990). Почесна відзнака Президента України (1997).
Ви переглядаєте статтю (реферат): «Возницький Борис Григорович» з дисципліни «Енциклопедія історії України»
