ВЛАДИМИРСЬКИЙ-БУДАНОВ Михайло Флегонтович (1838 — 24.03.1916) — історик, фахівець у галузі історії д-ви і права, укр. і рос. літератор, археограф. Один із засн. київ. історико-юрид. школи. Чл.-кор. Петерб. АН (1903). Н. в с. Бороздин Тульської губ. (Росія) в родині священика. Вищу освіту здобув у Київ. духовній акад. та Київ. ун-ті. Викладав рус. право в Демидовському юрид. ліцеї м. Ярославль (нині місто в РФ). 1874 за працю «Государство и народное образование России ХVIII в.» дістав ступінь д-ра права. Від 1876 — проф. Київ. ун-ту. Упродовж 1882—1916 — гол. ред. Київської археографічної комісії. Від 1887 — голова Історичного товариства Нестора-літописця. Автор праць з історії установ та соціально-екон. відносин в Україні, в яких досліджуються форми сел. землеволодіння, участь місц. нас. в залюдненні Правобережної України тощо. Особисто підготував 5 томів вид. «Архив Юго-Западной России», опублікував під своєю редакцією 23 томи. П. у м. Київ. Похований у м. Березна.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «ВЛАДИМИРСЬКИЙ-БУДАНОВ» з дисципліни «Енциклопедія історії України»
