ВІТГЕНШТЕЙН (Сайн-Вітгенштейн) Лев Петрович (Людвиг Адольф Фрідрих; 1799—1866) — декабрист, військовик, поміщик, граф, з 1834 — князь. Син П.Вітгенштейна та Антоніни (Антуанети) Снарської. Вихований у Пажеському корпусі. 1817 — корнет Кавалергардського полку, 1818 — полковий ад’ютант, 1819 — поручик, 1820 — флігель-ад’ютант, супроводжував імп. Олександра I на Лейбахському конгресі 1821. Штабс-ротмістр (1821), ротмістр (1824). Служив у м-ку Тульчин. Чл. «Союзу благоденства» та Пд. т-ва (див. Декабристів рух). Імп. Микола I не притяг В. до відповідальності по справі декабристів. Восени 1826 був призначений ескадронним командиром, 1827 за клопотанням батька увільнений від фронтової служби. 1828 пішов у відставку в чині полковника. Того ж року взяв шлюб з княжною С.Радзивілл (1809—32), а 1834 повінчався з Л.Барятинською, сестрою кн. О.Барятинського, майбутнього ген.-фельдмаршала. Від 1861 мав титул князя Сайн-Вітгенштейн Сайнського і Карлсбург-Людвигсбурзького. Успадкував величезні маєтності батьків. П. у м. Париж (Франція).
Ви переглядаєте статтю (реферат): «Вітгенштейн Лев Петрович» з дисципліни «Енциклопедія історії України»
