ВІНДЕЛЬБАНД (Windelband) Вільгельм (11.05.1848—22.10.1915) — визначний нім. філософ, методолог науки, зокрема історичної. Голова баденської шк. неокантіанства. Н. в м. Потсдам. В центрі досліджень В. — проблеми методології науки. Філософію визначав як вчення про загальноприйняті цінності. Історію розглядав як процес усвідомлення і втілення цінностей і кінцевою метою істор. прогресу вважав самовизначення людини згідно з «етичним ідеалом». Наголошував на особливому значенні для філософії питання про специфіку методу істор. наук. На противагу В.Дільтею класифікував науки не за предметом — «науки про природу» та «науки про дух», а за методом — «номотетичні», які розглядають те, що вивчають, з точки зору заг., що виражається через природничо-наук. закони, та науки «ідеографічні», які розглядають те, що вивчають, з точки зору одиничного, його істор. неповторності. Заперечував об’єктивну закономірність (див. Детермінізм історичний) як визначальний принцип істор. процесів, наголошуючи на істотному впливові цінностей на перебіг істор. подій. Ідеї В. помітно вплинули на розвиток європ. історіографії на межі 19—20 ст. П. у м. Гейдельберг (Німеччина). Тв.: О свободе воли. М., 1905; Философия в немецкой духовной жизни XIX столетия. М., 1910. Літ.: Стельмах С. Історична думка на Україні в XIX — на початку ХХ століття. К., 1997. К.Ю. Галушко.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «ВІНДЕЛЬБАНД» з дисципліни «Енциклопедія історії України»
