ВИНИЩУВАЛЬНІ БАТАЛЬЙОНИ — рад. збройні іррегулярні формування періоду Великої вітчизняної війни Радянського Союзу 1941—1945 для боротьби проти ворожих диверсантів, охорони оборонних об’єктів, врожаю, засобів комунікації, забезпечення порядку в прифронтовій зоні. На поч. війни на тер. 17 обл. України діяло 657 В.б. (бл. 160 тис. бійців). На допомогу їм створено групи сприяння (бл. 200 тис. осіб). На 1 жовт. 1941 в розпорядження Червоної армії (див. Радянська армія) було передано 125 В.б. України, 109 з них перетворено на партизан. загони. З початком визволення тер. України В.б. сформовано заново, але якщо 1941—42 рр. вони підпорядковувались військам охорони тилу, то 1943—45 — органам НКВС. Усього на тер. України на кінець війни діяло 776 В.б.
510 ВИННИКИ
(до 70 тис. осіб) і 18 тис. груп сприяння (116 тис. осіб). У Зх. Україні В.б. широко використовувалися проти ОУН—УПА. Тут вони збереглися до кін. 1940-х рр.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «ВИНИЩУВАЛЬНІ БАТАЛЬЙОНИ» з дисципліни «Енциклопедія історії України»
