ВЕРЕЩАГІН Василь Васильович (26(14).10.1842—13.04(31.03).1904) — рос. живописець і рисувальник, письменник і публіцист. За спрямуванням творчості був близький до передвижників. Н. в с. Череповці (нині м. Череповець Вологодської обл., РФ) у дворянській родині. Закінчив Мор. кадетський корпус у Санкт-Петербурзі, відвідував Малювальну шк. Т-ва заохочування художників. Учився у петерб. Акад. мист-в у А.Маркова і А.Байдемана (1860— 63), потім у Парижі. Підтримував дружні стосунки з худож.-фольклористом Л.Жемчужниковим, що справило значний вплив на формування поглядів В. Брав участь у складанні альбому Л.Жемчужникова «Живописна Україна» (1862). Виконав іл. до тв. М.Лермонтова, малюнки, присвячені Давній Русі, до кн. В.Золотова «Iсторія Ро-
сії у картинах» (1863). Подорожував по Росії, країнах Європи, Бл. та Далекого Сходу, Америки. Був свідком туркестанської (1867—70) війни, російсько-турецької війни 1877—1878. Започаткував новий етап у розвитку рос. батального жанру, піднявшись до громадян. пафосу викриття війни як нар. лиха: «Нападають зненацька», «Забутий» (обидві — 1871), «Апофеоз війни» (1871—72), «На Шипці все спокійно», «Шипка—Шейново. Скобелєв під Шипкою» (обидві — 1878—79), «Після атаки» (1881), «Трилогія страт» (1880-ті рр.), «Не займай! Дай підійти!» (1887—95) та ін. Засуджував феод.-реліг. фанатизм («Торжествують», 1872), деспотизм і колоніалізм («Придушення індійського повстання англійцями», бл. 1884). На основі замальовок та етюдів з натури створив особливий жанр документально-етногр. живопису, що мав гуманістичну спрямованість і велике просвітницьке значення: «Вершник-воїн в Джайпурі» (після 1874—76), «Мавзолей Тадж-Махал в Агрі» (1874—76). Твори В. зберігаються в музеях України, зокрема в Музеї російського мистецтва в Києві та ХМ ім. В.Верещагіна у Миколаєві, заснованому 1914 чл. місц. т-ва любителів красних мист-в з метою увічнення його пам’яті. Загинув на початку російськояпонської війни 1904—1905 під час вибуху броненосця «Петропавловськ» (підірвався на япон. міні) у Порт-Артурі (нині м. Люйшунь, Китай). Літ.: Булгаков Ф.И. Василий Васильевич Верещагин и его произведения. СПб., 1896; Каталог Музея Общества изящных искусств имени В.В.Верещагина. Николаев, 1914; Кравченко К. Неопубликованные этюды Верещагина. «Искусство», 1954, № 4; Василий Васильевич Верещагин: Альбом. М., 1955; Давыдова А.С. В.В.Верещагин. В кн.: История русского искусства, т. 9, кн. 1. М., 1965; Ревенко А. Етюд у творчості художника Верещагіна. «Мистецтво», 1969, № 6; Лебедев А.К. Василий Васильевич Верещагин. М., 1972; Верещагин В.В. Воспоминания сына художника. М., 1978; Николаевский художественный музей им. В.В.Верещагина. Одесса, 1986. Н.Г. Ковпаненко.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «Верещагін Василь Васильович» з дисципліни «Енциклопедія історії України»
