ВАСИЛЬЧЕНКО Степан Васильович (справжнє прізв. — Панасенко; 08.01.1879(27.12.1878)—11. 08.1932) — письменник і педагог. Н. в м. Iчня в сел. родині. Закінчив Коростишівську вчительську семінарію (1898). Працював учителем на Київщині та Полтавщині. 1904 вступив до Глухівського учительського ін-ту. Під час революції 1905—1907 брав участь у політ. маніфестаціях і мітингах, залишив ін-т і поїхав на Донбас у с. Щербинівка (нині м. Дзержинськ Донец. обл.). За революц. діяльність засуджений. Після звільнення з тюрми 1908 вернувся в Iчню. Протягом 1911—14 опублікував низку новел, театральних рецензій, п’єс. 1911 вийшла зб. тв. «Ескізи», 1914 — «Оповідання». Брав участь у Першій світовій війні (командир саперної роти). Після Жовтневої революції 1917
448 ВАСИЛЬЧИКОВ
активно включився в буд-во нового життя. Подорожував по Україні, вчителював у шк. (1920— 28). Багато років працював над романом про Т.Шевченка «Широкий шлях», але завершив лише 1-шу ч. — «В бур’янах» (вийшла посмертно, 1938). Опанував різні літ. жанри, займався перекладами укр. мовою тв. В.Короленка, О.Серафимовича, М.Гоголя, М.Лєскова. П. у м. Київ.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «Васильченко Степан Васильович» з дисципліни «Енциклопедія історії України»
