ФІНАНСОВА ДІЯЛЬНІСТЬ СУБ’ЄКТІВГОСПОДАРЮВАННЯ БЕЗ СТВОРЕННЯ ЮРИДИЧНОЇ ОСОБИ
Згідно з положеннями Закону України «Про підприємництво» суб’єктами підприємницької діяльності можуть бути не тільки юридичні, а й фізичні особи — громадяни України, а також гро-мадяни інших держав, не обмежені законом у правоздатності або дієздатності. Фізична особа, яка має намір провадити підприємницьку дія-льність без створення юридичної особи, подає до органу держав-ної реєстрації реєстраційну картку за встановленим зразком, яка є одночасно заявою про державну реєстрацію суб’єкта підприєм-ницької діяльності, та ряд інших документів, передбачених нор-мативними актами України. Суб’єкт підприємницької діяльності без створення юридичної особи має право відкрити рахунок у будь-якому банку України та інших державах за згодою цих банків у порядку, встановленому НБУ. Підставою для відкриття рахунка є свідоцтво про державну реєстрацію суб’єкта підприємницької діяльності та копія доку-мента, що підтверджує взяття його на облік у державному податковому органі. Фінансування. Власний капітал приватного підприємця фор-мується виключно за рахунок його приватного майна. Основним джерелом його збільшення є внутрішнє фінансування, зокрема невикористаний для споживання прибуток. Кредитні рамки при-ватного підприємця обмежуються величиною приватного майна, яке він може надати як кредитне забезпечення. Відповідальність і банкрутство. Приватний підприємець відповідає за боргами суб’єкта господарювання, власником якого він є, всім своїм майном, окрім майна, на яке згідно з цивільним процесуальним законодавством не може бути звернено стягнен-ня. Одночасно з прийняттям заяви про порушення справи щодо банкрутства підприємця господарський суд приймає рішення про накладення арешту на його майно, яке включається до складу лі-квідаційної маси у разі оголошення підприємця банкрутом. Зага-льна вартість майна громадянина-підприємця, яка може бути ви-ключена зі складу ліквідаційної маси, не може перевищувати 2 тис. грн. Приватне майно підприємця підлягає реалізації судо-вим виконавцем на основі виконавчого листа про звернення стяг-нення на майно та постанови суду про визнання боржника банк-рутом. У разі необхідності суд може призначити ліквідатора. Кошти, отримані від реалізації майна, вносяться на депозитний рахунок відповідної нотаріальної контори. За заявою кредиторів господарський суд може визнати недійсними угоди підприємця, пов’язані з відчуженням його майна заінтересованим особам про-тягом року до порушення справи про банкрутство. У разі визнан-ня громадянина-підприємця банкрутом за заявою кредитора про-тягом п’яти років після завершення розрахунків з кредиторами (у разі недостатності коштів) підприємець не звільняється від пода-льшого виконання вимог кредиторів. Оподаткування. Законодавством передбачено кілька альтерна-тивних способів оподаткування доходів приватних підприємців: 1) оподаткування сукупного чистого доходу та сплата інших податків, передбачених законодавством України (традиційне оподаткування); 2) сплата фіксованого податку з придбанням торгового патенту; 3) сплата єдиного податку. 1. За традиційного оподаткування такому підлягають дохо-ди громадян, одержані протягом календарного року від здійснен-ня підприємницької діяльності без створення юридичної особи. Оподатковуваним доходом вважається сукупний чистий дохід, тобто різниця між валовим доходом (виручки у грошовій та нату-ральній формі) і документально підтвердженими витратами, без-посередньо пов’язаними з одержанням доходу. Якщо ці витрати не можуть бути підтверджені документально, то вони врахову-ються податковими органами при проведенні остаточних розра-хунків за спеціально встановленими нормами. До складу витрат, безпосередньо пов’язаних з одержанням доходів, належать ви-трати, які включаються до складу валових витрат виробництва (обігу) або підлягають амортизації згідно із Законом України «Про оподаткування прибутку підприємств». Доходи приватного підприємця оподатковуються за шкалою ставок, які передбачені законодавством про прибуткове оподаткування громадян. За традиційного оподаткування у приватного підприємця ви-никають певні накладні витрати: пов’язані із веденням книги об-ліку доходів і витрат підприємця; обчисленням чистого доходу на підставі документів, що підтверджують витрати; обумовлено за встановленими нормами. Приватні підприємці, які обрали та-кий спосіб оподаткування своїх доходів, не звільняються від сплати певних видів податків і зборів (ПДВ, внески у Пенсійний фонд, фонд соціального страхування тощо). Переваги традиційної системи оподаткування здебільшого зводяться до такого: розмір сплачуваних податків залежить від розміру одержаних доходів (якщо підприємець за звітний період не отримав доходу від своєї діяльності, то відповідні податки він платити не буде); на відміну від системи оподаткування за фіксованим податком або за спрощеною системою практично відсутні обмеження щодо виду діяльності. 2. Фіксований податок (патент). Одним із варіантів опода-ткування доходів фізичних осіб — суб’єктів підприємницької ді-яльності є сплата фіксованого розміру прибуткового податку шляхом придбання патенту. Обов’язковою умовою придбання патенту на право здійснення підприємницької діяльності є сплата фіксованого податку. Документ, що засвідчує сплату фіксованого податку, слугує підставою для видачі податковим органом за мі-сцем проживання підприємця патенту. Приватний підприємець може перейти на сплату фіксованого податку у разі одночасного додержання таких умов: 1) здійснення підприємницької діяльності з продажу товарів і надання супутніх такому продажу послуг на ринках з обов’язковою сплатою ринкового збору згідно з чинним законодав-ством. Доходи такого громадянина, отримані від здійснення ін-ших видів підприємницької діяльності, обкладаються прибутковим податком у загальному порядку; 2) кількість осіб, що перебувають у трудових відносинах з та-ким підприємцем, включаючи членів його сім’ї, не повинна пере-вищувати п’яти; 3) валовий дохід підприємця від самостійного здійснення підпри-ємницької діяльності або з використанням найманої праці за останні 12 календарних місяців, що передують місяцю придбання патенту, не перевищує 7000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Приватні підприємці, які обрали спосіб оподаткування дохо-дів за фіксованим податком, не можуть здійснювати торгівлю лі-керо-горілчаними і тютюновими виробами. Ставки фіксованого податку встановлюються місцевими ра-дами (міською, районною). Законодавчо визначено максимальні та мінімальні розміри фіксованого податку — 20 і 100 грн за ка-лендарний місяць (для громадян, які самостійно здійснюють під-приємницьку діяльність, у межах зазначеного діапазону єдиним критерієм при встановленні розміру фіксованого податку є тільки розміщення об’єкта торгівлі). Патент може також видаватися на здійснення підприємниць-кої діяльності на всій території України. У такому разі ставка фі-ксованого податку не залежить від місцезнаходження торговель-ного місця і від місцевих органів самоврядування і становить для всієї території України 100 грн за календарний місяць. Якщо під-приємницька діяльність здійснюється з використанням найманої праці або із залученням до неї членів сім’ї підприємця, розмір фіксованого податку збільшується на 50 % за кожну особу. Доходи фізичної особи, отримані від здійснення підприємни-цької діяльності, що обкладається фіксованим податком, не включаються до складу її сукупного оподатковуваного доходу за підсумками звітного року. Окрім цього, приватні підприємці — платники фіксованого податку звільнені від обов’язкового ве-дення обліку доходів і витрат. 3. Єдиний податок. Приватний підприємець може стати платником єдиного податку і перейти на спрощену систему обліку та звітності, якщо: 1) у трудових відносинах з ним протягом року перебуває не більше 10 осіб, включаючи членів його сім’ї; 2) обсяг виручки від реалізації продукції за рік не перевищує 500 тис. грн; 3) відсутня заборгованість зі сплати всіх установлених подат-ків і обов’язкових платежів за попередній звітний (податковий) період. 4) приватний підприємець не є суб’єктом особливого порядку оподаткування за допомогою сплати спеціального торговельного патенту; 5) приватний підприємець не здійснює торгівлю пально-мастильними матеріалами, а також лікеро-горілчаними і тютю-новими виробами (торгівлю іншими підакцизними товарами здійснювати не заборонено). Ставки єдиного податку встановлюються місцевими органами влади за місцем державної реєстрації суб’єкта підприємницької діяльності залежно від виду діяльності i не можуть становити ме-нше ніж 20 грн i більше ніж 200 грн за календарний місяць. Якщо приватний підприємець здійснює кілька видів діяльності, для яких установлено різні ставки єдиного податку, він придбаває одне свідоцтво i сплачує єдиний податок за цими видами діяль-ності за більшою ставкою. У разі використання підприємцем праці найманих працівників або членів сім’ї (далі — наймані працівники) ставка єдиного податку збільшується на 50 % за кожного працівника. Відмовитися від застосування цієї системи і повернутися до раніше встановленої системи оподаткування підприємець може з початку наступного звітного (податкового) періоду (кварталу) у разі подання відповідної заяви до податкового органу не пізніше ніж за 15 днів до закінчення попереднього звітного (податкового) періоду (кварталу). Платники єдиного податку звільняються від сплати не тільки прибуткового податку, а й ряду інших податків, зборів та обов’язкових платежів, зокрема від зобов’язань нарахування, відра-хування i перерахування коштів до державних цільових фондів, а також зборів, пов’язаних з виплатою заробітної плати працівни-кам, які перебувають з ним у трудових відносинах, включаючи членів його сім’ї. Платники єдиного податку не є платниками по-датку на додану вартість, тому їм немає необхідності реєструва-тися як платникам ПДВ, а раніше зареєстровані підприємці зо-бов’язані подати до податкової інспекції заяву щодо зняття їх з обліку як платників ПДВ. Платники єдиного податку, як i інші фізичні особи — суб’єкти підприємницької діяльності, зобов’язані утримувати прибутковий податок з виплачуваних найма-ним працівникам, включаючи членів їх сімей, доходів i перера-ховувати його до бюджету. Завдяки переходу на спрощену систему оподаткування та зві-тності приватні підприємці мають суттєву економію на наклад-них витратах, оскільки не є обов’язковим використання електро-нно-касового апарата (ЕККА), набагато спрощеним є ведення книги обліку доходів i витрат та значно скорочено щокварталь-ний звіт.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «ФІНАНСОВА ДІЯЛЬНІСТЬ СУБ’ЄКТІВГОСПОДАРЮВАННЯ БЕЗ СТВОРЕННЯ ЮРИДИЧНОЇ ОСОБИ» з дисципліни «Фінансова діяльність субєктів господарювання»
