БУЯК (Bujak) Францішек (псевд.: Без, Ліповскі, Лотни; 16.08. 1875—21.03.1953) — польс. історик, економіст, соціолог. Д-р філософії (1899), чл. НТШ (1920), Чехословац. с.-г. акад., Чехословац. наук. т-ва, Слов’ян. ін-ту в Празі (нині Чехія) та ін. Н. в с. Машкєнціце (Польща), у сел. родині. Закінчив г-зію в Бочні (1894). Вчився на ф-ті історії і права Краківського університету (1894—1900), з 1897 — асистент цього вузу; з 1905 — доц. каф-ри історії Польщі. Вивчав право також у Лейпцигу, Римі, Генуї. 1901—02 — співробітник Ягеллонської б-ки, до 1909 — Крайового архіву Кракова. 1909—18 — надзвичайний проф., зав. каф-ри госп. і заг. історії Польщі Краківського ун-ту; з 1917 — чл.кор., з 1922 — акад. Польс. АН. 1919—21 — ординарний проф. Варшавського ун-ту; 1920—41 — зав. каф-ри середньовічної госп. історії Львів. ун-ту. 1926—27 — голова наглядової ради Польс. с.-г. банку. 1932—34 і 1936—37 — голова Польс. істор. т-ва. Віцепрезидент (1936—39) і почесний чл. (з 1948) Польс. народознавчого т-ва. У студентські роки — учасник молодіжного руху. Під час Першої світової війни розробив проект с.-г. реформ, 1918 та 1920 був міністром с. госп-ва. З 1928 — куратор Союзу польс. академічної молоді «Засів» («Posiew») у Львові, з 1929 — його почесний чл. 1935 збудував у рідному селі Народний дім з б-кою. 1939 обраний до складу Ради секретаріату польс. громад. орг-цій у Львові. Під час Другої світової війни брав участь у підпільному русі у Львові і Кракові. Від 1946 — проф. с.-г. ф-ту Краківського ун-ту, зав. каф-ри економіки кооперації, з 1948 — на пенсії. Дослідник історії економіки Польщі доби середньовіччя і 19— 20 ст.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «БУЯК» з дисципліни «Енциклопедія історії України»
