БУСУРМАН (басурман, басурмен, бесурман, бесурмен), бусурмен (бусурманець) — давньоукр. запозичення з тюркських мов, найімовірніше з кримськотатар., у діалектах якої форма «Б.» могла бути результатом фонетичної видозміни араб.-перської форми «мусульман» («муслім-ун» — «мусульмани»). Вживалося для означення людини ін. віри. Як наслідок негативного ставлення до тих, кого називали Б., в Україні з’явилися також видозміни — «бісурман» та «бесур», що прив’язували таких осіб до «бісівського» кола понять. Д.С. Вирський.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «БУСУРМАН» з дисципліни «Енциклопедія історії України»
