БУРЦОВ Іван Григорович (15(04). 12.1795, за ін. даними, 1794— 04.08(23.07).1829) — військовик, історик. З дворян Рязанської губ. Вчився в Благородному пансіоні при Моск. ун-ті. На військ. службі з 11 серп. (30 лип.) 1812, офіцером. Учасник Війни 1812 та закордонних походів рос. армії 1813— 14, за відзнаку в яких 1814 переведений до Гвард. генштабу. Від 1819 — ад’ютант нач. штабу 2-ї армії у м-ку Тульчин. Автор військ.-теор. розробок. Виступав у часописах «Военный журнал», «Отечественные записки». Опрацьовував архів. джерела з історії рос.-турец. воєн 18 — поч. 19 ст., став одним із укладачів чотиритомника, присвяченого Прутському походові 1711, російсько-турецькій війні 1735—1739 і російсько-
414 БУРЧЕНКО
Д.Т. Бурченко.
Я. Бусел.
турецькій війні 1768—1774, російсько-турецькій війні 1787—1791, російсько-турецькій війні 1806—1812. З 1822 — полковник, керуючий канцелярією нач. штабу 2-ї армії, зав. навч. батальйоном, з 1824 — командир Укр. піх. полку (гол. квартира — у м-ку Гранів, нині село Гайсинського р-ну Він. обл.). Чл. переддекабристської «Священної артілі», «Союзу порятунку», Корінної управи «Союзу благоденства» (депутат від Тульчинської управи на Моск. з’їзді 1821), «Товариства військових наук». Викликаний І.Дибичем до СанктПетербурга, 23(11) січ. 1826 взятий під арешт у Петропавловській фортеці. Покаявся особисто імп. Миколі I, був звільнений з посади та ув’язнений до Бобруйської фортеці. Того ж року переведений до Коливановського піх. полку, 1827 — під суворий нагляд до Тифліського, а потім Мінгрельського полку. Брав участь у рос.перській війні 1826—28, російсько-турецькій війні 1828—1829. Став комендантом захопленого 1827 Тавриза (нині м.Тебріз, Іран). 1828 тимчасово виконував обов’язки нач. штабу Окремого Кавказ. корпусу, був призначений командиром Херсон. гренадерського полку. 1829 номінований генерал-майором, командував бригадою та окремим загоном, 31(19) лип. тяжко поранений на бойовищі під Байбуртом, поблизу с-ща Харт. Нагороджений орденами св. Володимира 4-го ст. з бантом (1814) та св. Георгія 4-го класу (1828). П. по дорозі на Трапезунд (м. Трабзон, Туреччина), похований у соборі м. Горі (Грузія). Літ.: Д.С. Бурцов. В кн.: Русский биографический словарь. СПб., 1908; Восстание декабристов: Материалы, т. 8. Л., 1925; Чернов С.Н. У истоков русского освободительного движения. Саратов, 1960; Декабристы: Биографический справочник. М., 1988. П.Г. Усенко.
ло в Білорусі, Сум., Кам’янецьПодільській (нині — Хмельн.) та Він. областях. З 1945 — на парт. і рад. роботі. 1968 вийшов на пенсію. П. у м. Київ. Літ.: Украинская ССР в Великой Отечественной войне Советского Союза 1941—1945 гг., т. 1—2. К., 1975; Народная война в тылу фашистских оккупантов на Украине, 1941—1944, кн. 1—2. К., 1985. Н.М. Руденко.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «Бурцов Іван Григорович» з дисципліни «Енциклопедія історії України»
