БУЗЬКИХ КОЗАКІВ ПОВСТАННЯ 1817. Поштовхом до нього став наказ про скасування Бузького козацького війська і перетворення козаків на військ. поселенців (див. Військові поселення). У лип. заворушення в бузьких станицях охопило майже все військо. 16 лип. п’ятисотенний загін повстанців прибув до м. Вознесенськ, намагаючись захопити козацькі клейноди й звільнити заарештованих напередодні козаків. Повсталі козаки схопили військ. отамана М.Кантакузіна і побили його. Проти козаків рушили регулярні війська Укр. уланського полку, які після збройної сутички з повстанцями заарештували їх керівників — П.Бабиченка і Г.Гетьманенка. Проте повстання продовжувало набирати силу. Козаки відмовлялися коритися наказам старшини і військ. адміністрації, чинили опір перепису їх родин, рішуче заявляли, що, поки живі, не полишать своїх козац. клейнодів. 21 лип. ген.-майор І.Вітт констатував, що всі спроби придушити рух бузьких козаків виявилися марними. Б.к.п. тривало майже три місяці. Царський уряд надіслав для придушення повстання чотири полки, понад 10 тис. солдатів, які мали на озброєнні гармати. Козаки і навіть жінки та діти чинили рішучий опір регулярним військам. Лише в серед. верес. рух було придушено.
394 БУЙКО
Розправа з повсталими козаками була надзвичайно жорстокою, багатьох із них порубали шаблями, потопили в Пд. Бузі, засікли батогами. 93 козаків притягнуто до військ. суду. Ініціаторів повстання П.Бабиченка і Г.Гетьманенка заслано до Сибіру рядовими. У трав. 1818 знову сталося заворушення козаків, яке також було жорстоко придушене. Літ.: Гуржій І.О. Боротьба селян і робітників України проти феодальнокріпосницького гніту (з 80-х років XVIII ст. до 1861 р.). К., 1958; Бачинський А.Д., Бачинська О.А. Козацтво на півдні України 1775—1869. Одеса, 1995. Є.Д. Петренко.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «БУЗЬКИХ КОЗАКІВ ПОВСТАННЯ 1817» з дисципліни «Енциклопедія історії України»
