БУДИНИ — численне плем’я, очевидно, корінні мешканці лісостепового Подніпров’я скіф. доби. Б. вели рухливий спосіб життя, носили одяг, оздоблений хутром. Мова не скіф., можливо, балтська. За свідченням Геродота, союзники скіфів у війні з персами, активні торг. партнери скіфів та еллінів (греків). Країну будинів найчастіше розміщують між Дніпром і Доном, де в 6—4 ст. до н. е. існувала однорідна археол. к-ра. Вони, можливо, разом із жителями м. Гелон складали домінуючий на лівобережжі Дніпра союз племен. Найважливіші його осередки розміщують у бас. прит. Дніпра — Ворскли (з центром у Більському городищі, яке деякі дослідники ототожнюють з м. Гелон), а також на Серед. Дону. Деякі антич. автори згадують Б. також на Кавказі, а пізніше — в Нижньому Подунав’ї, де вони могли опинитися внаслідок переміщення племен. Літ.: Нейхардт А.А. Скифский рассказ Геродота в отечественной историографии. Л., 1982; Шрамко Б.А. Бельское городище скифской эпохи (город Гелон). К., 1987; Геродот. Історія в дев’яти книгах. К., 1993. С.С. Бессонова.
арх-ри України кін. 17 ст. Споруджений на тер. колиш. дитинця, з пд. боку міськ. майдану. Належав черніг. полк. Я.Лизогубу (див. Лизогуби). Увійшов у мистецтвознавчу літ. під назвою «будинок полкової канцелярії» (таким було його перше функціональне призначення). Зберігся у первісному вигляді, осн. перебудови після пожеж 1718 та 1750 торкнулися здебільшого внутр. приміщень. В плані — типова укр. «хата на дві половини», поділена двома поздовжніми та однією поперечною стінами на шість камер. Під кімнатами — шестикамерний льох. Коридор поділяє будинок на зх. і сх. частини. Розвинені торцеві фронтони з повноцінними віконними прорізами і декором навколо них, підвищений горищній простір, перекритий двоскатним дахом — єдине опосередковане свідоцтво двоповерхової забудови Чернігова 2-ї пол. 17 ст. У 19 ст. черепичний дах замінено бляшаним. Майстерне використання будівничими можливостей цегли, характерне для арх-ри Лівобережної України 17—18 ст., продовжує давньорус. традицію, започатковану в орнаментальній кладці Спаського собору і П’ятницької церкви в Чернігові. Активна пластична обробка фасадів виділяє будинок як першу серед ін. цивільних будов України, де чітко виступають форми укр. бароко. Функціональне призначення будинку багато разів мінялося: кін. 17 — поч. 18 ст. — полкова канцелярія, черніг. ратуша, 18 — поч. 19 ст. — архів. Після першої реставрації 1954 став складовою Черніг. історико-культ. заповідника. Літ.: Історія українського мистецтва, т. 3. К., 1968; Логвин Г.Н. По Україні. Стародавні мистецькі пам’ятки. К., 1968; Памятники градостроительства и архитектуры УССР, т. 4. К., 1986. Р.І. Бондаренко.
ток «будительському» періодові в історії слов’ян поклали діячі чеського нац. руху, відомого як «чеське відродження», які боролися за відродження чеської мови, літ., науки й к-ри, що перебували в занепаді внаслідок політики нац. гніту і понімечення, яку проводили Габсбурги. Діяльність чеських «Б.», найвідомішими серед яких були Я.Коллар, Ф.Палацький, П.Шафарик, В.Ганка, Й.-К.Тил та ін., сприяла пробудженню нац. свідомості чеського народу, пожвавленню процесу культ. самовизначення ін. слов’ян. народів, розвитку міжслов’ян. культ. взаємин, у т. ч. з діячами к-ри Росії та України («Послання славному Шафарику» Т.Шевченка). Хвиля нац.культ. відродження охопила й Закарпатську Україну, де в серед. і 2-й пол. 19 ст. з’явилася ціла плеяда талановитих літ.-громад. діячів (переважно представників греко-катол. духовенства) — І.Базилович, О.Духнович, М.Лучкай, А.Кралицький, О.Павлович, І.Сільвай, А.Добрянський та ін., які ставили за мету збуджувати в масах «руську», «карпаторусинську» (укр.) нац. свідомість шляхом упровадження рідної мови в усі ланки навчання, пресу, літ., дослідження та популяризації місц. історії як невід’ємної ч. історії всієї Русі-України. «Б.» Закарпаття боролися проти колонізаторського режиму австро-угор. властей і політики мадяризації, за якнайширшу участь корінного нас. краю в усіх сферах місц. громад. та сусп.політ. життя, здійснювали велику культ.-освіт. роботу — видавали книжки, газети, альманахи, складали підручники для нар. шкіл, сприяли розширенню зв’язків краю з Галичиною та ін. укр. землями, діячами науки й к-ри Росії, ін. слов’ян. народів.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «БУДИНИ» з дисципліни «Енциклопедія історії України»
