БРАТУНЬ Ростислав Андрійович (07.01.1927—07.03.1995) — укр. поет. Н. в м. Любомль у сім’ї вчителя. 1950 закінчив Львів. ун-т. Був на журналістській роботі. 1965—66 — гол. ред. ж. «Жовтень» (нині «Дзвін»), 1966—80 — голова правління Львів. орг-ції Спілки письменників України. Наприкінці 1980 — поч. 1990-х рр. — один з активних діячів нац. відродження і відновлення укр. державності. Автор поетичних зб. «Вересень» (1949), «Я — син України» (1958), «Грудка землі» (1962), «Перехрестя» (1969), «Одержимість» (1974), «Літо пізніх жоржин» (1987) та ін. Попри вимушену данину темам «соціалістичних перетворень» на зх.-укр. землях, поезія Б. сповнена почуття нац. патріотизму, істор. спадкоємності волелюбних ідей (поема «Зачарований трамвай»), глибоко лірична. Вірші Б., покладені на музику А.Кос-Анатольського, Є.Козака, М.Скорика, В.Івасюка, стали популярними піснями. П. у м. Львів. Тв.: Твори, т. 1—2. К., 1979. Літ.: Лубківський Р. І сонце, і вітер, і море... В кн.: Братунь Р. Вітрила моєї долі. К., 1971; Олійник Б. Передмова. В кн.: Братунь Р. Літо пізніх жоржин. Львів, 1987. М.М. Ільницький.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «Братунь Ростислав Андрійович» з дисципліни «Енциклопедія історії України»
