БРАЙЧЕВСЬКИЙ Михайло Юліанович (06.09.1924—23.10.2001) — історик та археолог, нумізмат, громад. діяч. Д-р істор. н. (1989), проф. (1992), чл. УВАН (США), голова київ. осередку Укр. істор. т-ва. Н. в м. Київ. Після закінчення історико-філол. ф-ту Київ. ун-ту (1948) працював в Ін-ті археології АН УРСР. 1954 захистив канд. дис. («Римська монета на території УРСР»). 1960—68 працював в Ін-ті історії АН УРСР, 1970—72 — знову в Ін-ті археології. Брав участь у створенні низки колективних фундаментальних праць: «Нариси стародавньої історії УРСР», «Історія Української РСР», «Історія вітчизняної математики». Осн. праці присвячені дослідженню черняхівської культури, ранньослов’ян. старожитностей, перших слов’ян. д-в на тер. Русі (д-ва антів, Київська Русь), етнічного й соціально-екон. розвитку сх. слов’ян у 1 тис. н.е., історії давнього Києва та Чернігова, походженню Русі. Опублікував низку цінних істор. джерел і пам’яток історіографії. Був одним з ініціаторів створення Всеукр. т-ва охорони пам’яток історії та к-ри, чимало зробив для збереження, дослідження й популяризації пам’яток історії. 1966 написав найвідомішу
свою працю «Приєднання чи возз’єднання? Критичні замітки з приводу однієї концепції». В ній подана аргументована критика міфу рос. великодерж. історіографії про «возз’єднання російського та українського народів у 1654 р.». Після її публікації за кордоном вченого 1972 позбавлено роботи в Ін-ті археології, тривалий час його праці не друкувалися. Незважаючи на переслідування з політ. мотивів, Б. продовжував плідно працювати над пам’ятками давнього літописання, здійснив спробу реконструкції літопису київ. кн. Аскольда, написав фундаментальну монографію «Анти» (в рукописі). З початком укр. нац. відродження наприкінці 1980-х рр. повертається до активного наук. та громад. життя. 1989 захистив докторську дис. («Східні слов’яни у I тис. н.е.»), став чл. Т-ва шанувальників укр. мови ім. Т.Шевченка і делегатом установчого з’їзду Народного руху України. Одним із перших зайнявся переглядом догм і стереотипів рад. історіографії, що знайшло відображення у його «Конспекті лекцій з історії України». Зокрема, він виступив проти теорії про існування давньорус. народності, підтримав точку зору М.Грушевського про раннє формування укр. народності, підтримав також гіпотезу про тотожність антів та полян. Від 1992 Б. — проф. каф-ри історії Нац. ун-ту «Києво-Могилянська академія». Автор понад 500 наук. праць. Лауреат премій ім. М.Грушевського НАН України та Фундації Омеляна і Тетяни Антоновичів (1992). П. у м. Київ. Тв.: Римська монета на території України. К., 1959; Коли і як виник Київ. К., 1963; Біля джерел слов’янської державності. К., 1964; Утвердження християнства на Русі. К., 1988. Літ.: Кухарук Ю. Бібліографія праць М.Ю.Брайчевського. В кн.: Брайчевський М. Вибрані твори. К., 1999; Мицик Ю.А. Життя коротке, а пам’ять вічна (замість некролога проф. М.Ю.Брайчевському). «Слово Просвіти», 2001, № 31; «Спеціальні історичні дослідження: питання теорії та методики. Зб. наук. праць пам’яті... Михайла Брайчевського», 2003, № 10, ч. 1—2. Ю.А. Мицик.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «Брайчевський Михайло Юліанович» з дисципліни «Енциклопедія історії України»
