БОРТНЯНСЬКИЙ Дмитро Степанович (1751—28.09.1825) — композитор, хоровий диригент, муз. педагог, реформатор духовної музики. Н. в м. Глухів у сім’ї міщанина, пізніше — козака Ніжинського полку (з 1755). Вчився у Глухівській співацькій школі, від 1758 — співак петерб. Придворної співацької капели. 1769—79 удосконалювався в італ. композитора Б.Галуппі в Італії, де створив на італ. лібрето опери «Креонт» (1777), «Алкід» (1778) і «Квінт Фабій» (1779), поставлені у Венеції та Модені, а також літургії на лат. і нім. тексти. 1779—96, працюючи капельмейстером при царському дворі в містах Гатчина (нині Ленінгр. обл., РФ) й Павловськ (нині С.-Петерб. міськради, РФ), написав на франц. тексти цикл пісень та опери «Сокіл», «Свято сеньйора» (обидві — 1786), «Син-суперник» (1787) та ін. Автор понад 100 хорових церк. і світських тв., у яких широко використовував укр. нар. мелос, традиції укр. хорового миства і досягнення європ. музики. Творець перших зразків фортепіанної сонати. Від 1796 — управитель придворної капели. Творчість Б. мала великий вплив на розвиток укр. і рос. хорових к-р. 1882 за редакції П.Чайковського видано тв. Б. у 10 т. П. у м. Санкт-Петербург. Літ.: Кудрик В. Огляд історії української церковної музики. Львів, 1937; Гордійчук М. Д.С.Бортнянський. «Музика», 1976, № 2; Іванов В. Дмитро Бортнянський. К., 1980; Яременко С. Українські композитори. В кн.: Нариси з історії української культури, кн. 2. Едмонтон, 1984; Дитиняк М. Українські композитори. Едмонтон, 1986; Ковалев К.П. Бортнянский. М., 1989; Хранюк О. Клавірне мистецтво на Україні. В кн.: Греко-католицький церковний календар. 1989. Варшава, 1989; Добрянський М. Україна і Росія. «Літопис Червоної Калини», 1994, № 1/3; Лякина Р. Родословная великого композитора обнаружилась в киевском архиве. «Киевские ведомости», 1995, 28 окт.; Цвенгрош Г. Гектор Берліоз про Дм.Бортнянського. «Державність»,
Ви переглядаєте статтю (реферат): «Бортянський Дмитро Степанович» з дисципліни «Енциклопедія історії України»
