БОРИСОВЕЦЬ Валентин Павлович (15.01.1910—04.05.1979) — рад. художник театру. Засл. діяч мист-в УРСР (1957). Н. в м. Владивосток (нині місто Приморського краю, РФ). Закінчив Київ. худож. ін-т (1931). Працював художником у Львів. драм. театрі ім. Лесі Українки (1939—41), Казах. театрі опери та балету (1941— 42), Київ. театрі муз. комедії (1942, Алма-Ата), Запоріз. драм. театрі ім. М.Щорса (1942—44, Сталінабад (нині Душанбе, Таджикистан), 1957—58, Запоріжжя), Львів. драм. театрі ім. М.Заньковецької (1944—57 і з 1960), Дніпроп. драм. театрі ім. Т.Шевченка (1958—60). Оформив понад 150 спектаклів, у т. ч. в київ. театрах: опери та балету — «Есмеральда» Ц.Пуні (1930), «Севільський цирюльник» Д.Россіні (1931), «Лебедине озеро» П.Чайковського (1932), «Молода гвардія» Ю.Мейтуса (1953); єврейс. — «Дорога квітів» (1934); польс. — «Професор Мамлок» Ф.Вольфа (1935); драм. театрах Львова: ім. Лесі Українки — «Чужа дитина» В.Шкваркіна (1939), «В степах України» О.Корнійчука (1940), «Скупий» Ж.-Б.Мольєра (1941); ім. М.Заньковецької — «Пізня любов» О.Островського (1948), «На велику Землю» А.Хижняка (1949), «Навіки разом» Л.Дмитерка (1950), «Борислав сміється» І.Франка (1951), «Третя патетична» М.Погодіна (1963), «Гроза над Гаваями» О.Левади (1964), «Блакитна троянда» Лесі Українки (1969) та ін.; у Дніпроп. драм. театрі ім. Т.Шевченка — «Барабанщиця» А.Салинського (1959), «Нерівний шлюб» В.Розова (1960), «Не судилось» М.Старицького (1961)
Ви переглядаєте статтю (реферат): «Борисовець Валентин Павлович» з дисципліни «Енциклопедія історії України»
