БОРА Богдан (справжнє ім’я та прізв. — Борис Шкандрій; 11.04. 1920—20.08.1997) — поет, педагог, журналіст, громад. і культ. діяч. Н. в с. Павелче (нині с. Павлівка Тисменицького р-ну ІваноФранк. обл.) у сел. родині. Початкову освіту здобув у рідному селі, середню — у Станіславській г-зії (де почав писати вірші, 1940), пед. освіту — у Коломийському пед. уч-щі. Від 1943 — доброволець укр. д-зії «Галичина» (див. «Галичина», дивізія СС), реорг. 1944 у 1-шу Укр. д-зію, що в берез. 1945 увійшла до Укр. нац. армії. Після закінчення підстаршинської і старшинської шк. у чині хорунжого воював до кінця бойових дій. Від черв. 1945, коли д-зія здалася в Австрії британцям, два роки перебував у полоні (Ріміні, Італія), де видав під псевд. зб. поезій «В дорозі» (1946) та «У вирію» (1947). 1947—49 працював чорноробом у таборах для інтернованих Великої Британії. Після звільнення оселився у м. Лідс, одружився і став активно працювати в укр. середовищі: один з організаторів укр. шкіль-
ництва, голова Спілки укр. учителів і вихователів, чл. Т-ва укр. літераторів, довголітній позаштатний працівник видань діаспори: «Українська думка», «Визвольний шлях» та ін. Автор підручника з методики викладання для шкіл українознавства, статей на теми виховання та численних поезій. Один із поетів укр. еміграції, який оспівував героїку багатовікової визвол. боротьби укр. народу, і в той же час тонкий лірик. Поезія Б. відзначається медитативністю, чіткою публіцистичністю, розмаїттям стилів і ритміко-строфічних форм та елегантністю вислову. П. у м. Лідс. Тв.: Нарис методики викладання української мови. Лондон, 1970; Твердь і ніжність. Лондон, 1972; Буремні дні. Торонто—Лондон, 1982. Літ.: Ревуцький В. Поезія туги, віри й ненависті. В кн.: Бора Б. У вирію. Ріміні, 1947; Фостун С. Творчий шлях Богдана Бори. В кн.: Бора Б. Твердь і ніжність. Лондон, 1972; Боковський В. Поезія Богдана Бори. «Визвольний шлях», 1974, № 3—4; Клиновий Ю. Дивізійники і їх поет. В кн.: Бора Б. Буремні дні. Торонто—Лондон, 1982; Череватенко Л. Вони пішли з піснями на устах — ще молоді, веселі, гарячі… «Дніпро», 1992, № 1; Б.Бора. (Некролог). «Визвольний шлях», 1997, № 9; Качкан В. Шкандрій Б.О. В кн.: Українська журналістика в іменах, вип. 5. Львів, 1998; Його ж. Хай святиться ім’я Твоє: Українознавство та пресологія (XIX — I пол. ХХ ст.), кн. 3. Львів, 1998; Покальчук Ю. Українці у Великій Британії. Львів, 1999; Качкан В. Хай святиться ім’я Твоє: Історія української літератури і культури в персоналіях (XIX — I пол. ХХ ст.). Івано-Франківськ, 2000. Г.П. Герасимова.
польс. нумізматичній літ. для означення мідних шелягів Речі Посполитої, які карбувалися 1659—61, 1663—66. Походить від прізв. ініціатора емісії цих монет — орендаря монетних дворів італійця Тіта Лівія Боратіні (1617—81). Коронні, тобто польс., Б. масою бл. 1,35 г карбувалися на монетних дворах у Кракові (1663), Уяздові (1659—66). Литов. Б. (для Великого князівства Литовського) емітувалися в містах Вільно (1665, 1666; нині Вільнюс), Ковно (1665, 1666; нині Каунас), Мальборк (1666). Коронні та литов. Б. відрізнялися зображеннями та легендами на реверсі. Емісія Б. була однією з причин наростання інфляційних явищ у країні. Б. мали примусовий курс обігу і були прирівняні за вартістю до білонного соліда, хоча реальна їх вартість складала лише 15 % від номінальної. Домінували на грошовому ринку до серед. 18 ст. У писемних джерелах укр. земель 2-ї пол. 17 ст. Б. згадуються під назвами «боратинчаки» («boratynczaki»), «шеляги боратинчики» («szelagi boratynczyki»), «монета боратинська» («moneta boratiniana») та ін. Примітивна техніка виготовлення Б. призвела до появи на грошовому ринку значної кількості фальшивих Б. — т. зв. клепачів. Б. вилучено з обігу 1765. Літ.: Їabiсski Z. Systemy pieniкzne na ziemiach polskich. Wrocіaw, 1981; Зварич В.В., Шуст Р.М. Нумізматика: Довідник. Тернопіль, 1998. Р.М. Шуст.
лами Червоної Армії», «Страта марамороських патріотів» (1946), серія малюнків «Пори року», «Повернення гуцула-партизана» (1947), «Бокораші» (1948), «На лісопункті» (1952), «Село під горою» (1957), «Хата бабусі» (1963), «Пейзажі Словаччини» (1964—71), «Рахівська мадонна», «Вітання новонародженого» та ін. Твори Б. експонувалися на Всесвітній виставці в Нью-Йорку (1939). Зберігаються в музеях Ужгорода, Братислави, Будапешта та ін. міст. Літ.: Грешлик В. З ясного сузір’я (До 75-річчя А.А.Борецького). «Дукля», 1985, № 6. Н.О. Герасименко.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «Бора Богдан» з дисципліни «Енциклопедія історії України»
