Принциповим питанням, яке стоїть в основі теоретичних досліджень, присвячених дивідендній політиці, є питання вза-ємозв’язку між напрямом використання чистого прибутку (ди-віденди чи тезаврація) та вартістю підприємства . Інакше ка-жучи, чи існує оптимальне співвідношення використання чистого прибутку, за якого мінімізуються витрати на залучен-ня капіталу, чи дивідендна політика жодним чином не впливає на оптимізацію структури капіталу і вартість підприємства? Залежно від характеру відповіді на це запитання рекоменду-ється приймати ті чи інші рішення в галузі виплати дивіден-дів. Зупинимося на найвідоміших концепціях дивідендної по-літики. Теза щодо «іррелевантності (нейтральності) дивідендної політики». Ф. Модільяні, М. Міллер, Ф. Блек відстоюють по-зицію, що між сумою сплачуваних дивідендів і ринковим кур-сом акцій не існує зв’язку, оскільки курс акцій визначається нинішніми та майбутніми доходами підприємства, а також по-тенціалом його зростання. Найраціональнішою з їх погляду є фінансова політика, в рамках якої відбувається відмова від виплати дивідендів і весь прибуток спрямовується на реінвес-тиції. Отже, самофінансування підприємства розглядається як пріоритетне джерело фінансування. У такому разі акціонери максимізують доходи здебільшого в результаті зростання кур-су акцій. Правило використання прибутку відповідно до цієї концепції формулюється таким чином: спрямовувати на ви-плату дивідендів слід лише ту частину прибутку, яку немож-ливо ефективно реінвестувати. Йдеться про так званий зали-шковий принцип дивідендних виплат. Теза про пріоритетність дивідендів. Як свідчить біржова статистика, факт виплати дивідендів усе ж таки впливає на ва-ртість корпоративних прав. Це зумовлено тим, що ряд інвес-торів, зокрема дрібні акціонери, віддають перевагу реальним дивідендам порівняно з майбутніми доходами від зміни курсу, зумовленими тезаврацією прибутку «краще синиця в руках, ніж журавель у небі». На цьому припущенні ґрунтується аме-риканська модель оптимізації дивідендної політики (Bird-in-the-Hand-Argument). Згідно з цим підходом, найвідомішими прихильниками якого є Дж. Лінтнер та М. Гордон, актуаль-ний курс акцій визначається теперішньою вартістю очікуваних доходів на ці акції, які включають усі майбутні дивіденди, а також очікувану виручку від реалізації акцій. Зростання диві-дендів досить часто сприймають як сигнал до того, що під-приємство працює успішно, і навпаки, зменшення рівня диві-дендів може сигналізувати про фінансові проблеми суб’єкта господарювання. Отже, дивіденди впливають на вартість під-приємства. На цій тезі ґрунтується так звана модель виплати дивідендів Гордона, згідно з якою виплата дивідендів є пріо-ритетнішою, ніж реінвестування. Концепція мінімізації податкових платежів. Поряд з влас-никами корпоративних прав, котрі віддають перевагу стабіль-ним дивідендам, є група інвесторів, які при прийнятті своїх рі-шень виходять насамперед з критерію мінімізації податкових платежів. Якщо податковим законодавством країни (наприклад, США, Швейцарія, країни Бенілюксу) передбачено нижчий рі-вень оподаткування нерозподіленого прибутку порівняно з роз-поділеним, то підприємство отримує податкові переваги при використанні як джерела фінансування реінвестованого прибу-тку. Водночас вартість обслуговування власного капіталу, залу-ченого із зовнішніх джерел, підвищується. Якщо ж рівень опо-даткування дивідендів є нижчим, ніж рівень нерозподіленого прибутку (наприклад, Німеччина), то вигіднішою буде виплата дивідендів. Ця обставина лежить в основі ще однієї досить ві-домої теорії у галузі дивідендної політики — концепції подат-кових переваг. Слід зазначити, що остаточного підтвердження на практиці переваг тієї чи іншої концепції не знайдено. Прийнятність того чи іншого підходу залежить від конкретних умов діяльності під-приємства, структури та психологічних особливостей інвесторів, їх інформаційного забезпечення тощо. Саме тому фінансовий менеджер повинен проаналізувати всю сукупність факторів диві-дендної політики і виробити найоптимальнішу для конкретного підприємства дивідендну стратегію.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «ТЕОРІЇ В ГАЛУЗІ ДИВІДЕНДНОЇ ПОЛІТИКИ» з дисципліни «Фінансова діяльність субєктів господарювання»
