БОЛГРАД — місто Одес. обл., райцентр. Розташов. на сх. березі оз. Ялпуг, за 7 км на пд. від залізничної ст. Болград. Нас. 17 тис. осіб (2001). Заснування Б. пов’язано з переселенням з Македонії та Болгарії болгар, які шукали порятунку від турец. гніту на землях Буджаку. Згідно з указом імп. Олександра І від 29 груд. 1815 «Об устройстве задунайских переселенцев в Бессарабии», болг. сім’ї отримували тут земельні наділи, звільнялися від сплати податків. 1818 створено Опікунський к-т у справах іноз. поселенців Півдня Ро-
сійської імперії на чолі з ген. БОЛЕСЛАВ І Хоробрий (967— І.Інзовим, який 1821 запропону- 17.06.1025) — польс. князь від 992 вав розпочати буд-во міста біля і король з 1025 із династії Пястів. с-ща Табаків (нині с. Табаки Бол- Старший син кн. Мєшка I від градського р-ну), на березі першого шлюбу з донькою чесьоз. Ялпуг. 1827 нас. міста склада- кого кн. Болеслава I Пшемисла. В ло 2279 осіб. Російсько-турецька союзі з імп. Оттоном III, вел. кн. війна 1828—1829 супроводжувала- київ. Володимиром Святославичем ся новим масовим переселенням об’єднав поділену по смерті батьболгар, і місто швидко зростало. ка країну, остаточно приєднав Одна його ч. називалася Сливен- Малу Польщу з м. Краків до ською, друга — Ямбольською (за назвою міст, звідки прибули переселенці). За Паризьким мирним договором 1856 Б. відійшов до Молдавського князівства. На протест болгар проти введення рекрутської повинності молдов. власті відповіли кривавою розправою, це викликало масову втечу болгар до Росії. В 60—70-х рр. 19 ст. Б. — один із центрів боротьби за визволення Болгарії з-під влади турків. 1871 тут жив болг. революціонер Х.Ботев. За рішенням Берлінського конгресу 1878 Буджак був повернутий Рос. імперії. Б. починає розвиватися як торг. місто, цьому сприя- Болеслав I Хоробрий. ло прокладання залізниці між Гравюра 16 ст. містами Бендери (нині місто в Молдові) та Галац (Румунія). На Польс. д-ви. Після смерті Отто1897 нас. Б. складало 7810 осіб. на III у війнах проти «Священної До 1917 Б. був у складі Ізмаїльсь- Римської імперії германської нації» кого пов. Бессарабської губ. 1918 тимчасово приєднав до Польщі окупований Румунією, у складі Сілезію, Чехію, Моравію, Слоякої перебував до 1940. Розв’язан- ваччину, землі лужицьких сербів. ня рад.-румун. конфлікту заверши- Підтримав свого зятя Святополка лося передачею Бессарабії СРСР Ярополчича в боротьбі за Київ про(див. Возз’єднання українських зе- ти його брата в перших кн. Яросмель в єдиній державі), внаслідок лава Мудрого. Розбивши Ярослава чого Б. став райцентром утвореної на р. Зх. Буг (прит. Вісли), 14 в серп. 1940 в УРСР Акерманської серп. 1018 війська Б. I зайняли обл. (з груд. 1940 — Ізмаїльська об- Київ. Результатом цього походу ласть). З поч. Великої вітчизняної стало тимчасове приєднання до війни Радянського Союзу 1941—1945 Польщі ч. Зх. Волині — Червенсь22 лип. 1941 місто було захоплене ких градів. Доба правління Б. I — румун. військами; окупація три- найбільший злет Давньопольс. вала по 25 серп. 1944. держави. А.Г. Плахонін. Від 1954 Б. — райцентр Одес. обл., тер. компактного проживання болгар в Україні і болг. руху, БОЛЕСЛАВ ІІ Сміливий (1039— що має переважно культ.-про- 1081) — польс. князь від 1058, косвітницький характер (див. Болга- роль — з 1076 із династії Пястів. Гол. увагу приділяв боротьбі ри в Україні). Архіт. пам’ятки: Спасо-Пре- проти експансії «Священної Римображенський собор (1838), Свя- ської імперії германської нації» та її союзника — Чеського королівстто-Миколаївська церква (1871). Археол. пам’ятки: поселення ва, тому прагнув зберігати добро2—1 тис. до н. е., городище 10— сусідські відносини з Київською Руссю та Угорщиною. В 11 ст. Літ.: Берг Л. Бессарабия: Этногра- квіт.—трав. 1069 здійснив похід на фический состав. Пг., 1923; Травуш- Русь, щоб допомогти своєму рокин И. Болград. Одесса, 1963; ІМіС дичеві кн. Ізяславу Ярославичу поУРСР. Одеська область. К., 1969. вернути київ. престол. Пізніше, Я.В. Верменич. після другого вигнання кн. Ізяс-
331 БОЛЕСЛАВ
332 БОЛЕСЛАВ
кн. київ. Святополком Ізяславичем. Рус. дружини допомагали Б. III у боротьбі з дружинами його брата Збігнєва; 1109 прийшли на допомогу під час війни з герм. імп. Генріхом V. Перед смертю Б. III підготував «Заповіт» («Testament»), згідно з яким у Польщі була встановлена нова система держ. управління та престолонаслідування. О.Б. Головко.
лик. Пам’ятки арх-ри: ратуша 18 ст., житловий будинок 19 ст., солеварня 1895. Літ.: ІМіС УРСР. Івано-Франківська область. К., 1969; Памятники истории и культуры Украинской ССР: Каталог-справочник. К., 1987. Г.А. Вербиленко.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «БОЛГРАД» з дисципліни «Енциклопедія історії України»
